Кулясте скупчення Геркулеса
Кулясте скупчення Геркулеса (також відоме як М13, NGC 6205 ) розташоване в сузір'ї Геркулеса. Одне з найвідоміших і добре досліждених кулястих скупчень Північної півкулі.
Кульове скупчення | Зоряні скупчення |
---|---|
Історія дослідження | |
Відкривач | Галлей Едмонд |
Дата відкриття | 1714 |
Позначення | M13, GCL 45, NGC 6205, Hercules cluster |
Дані спостережень (Епоха J2000.0) | |
Клас | V |
Пряме піднесення | 16г 41х 41.44с |
Схилення | +36° 27′ 36.9″ |
Відстань | 25 100 св. років 7600 пк |
Видима зоряна величина (V) |
+5.8 |
Видимі розміри (V) | 23′ |
Сузір'я | |
Фізичні характеристики | |
Маса | 1036 кг (6×105 M☉) |
Радіус | 84 св.років |
VHB | |
Абсолютна зоряна величина (V) |
|
Приблизний вік | 1.4×1010 років |
Інші властивості |
Історія відкриття
Було відкрито Едмондом Галлеєм в 1714 р.
Цікаві характеристики
Маючи видиму зоряну величину 5,8m, скупчення ледь помітне неозброєним оком у дуже ясну ніч. Його дійсний діаметр становить 165 світлових років. Скупчення містить кілька сотень тисяч зірок і віддалене від Землі на 25 000 світлових років.
У 1974 році в бік скупчення було надіслано послання Аресібо.
Спостереження
Велике Скупчення в Геркулесі — один із найвідоміших об'єктів «далекого космосу», з якого часто починають свої літні сесії і новачки, і досвідчені любителі астрономічних спостережень. Це кулясте скупчення видно неозброєним оком при відмінному прозорому небі і малому його засвіченні. У бінокль його легко знайти вздовж західного боку трапеції, утвореної зірками ε, ζ, η, π Геркулеса, ближче до η. Скупчення має вигляд світлої дифузної плями між парою зірок 7-ї величини. Навіть на не дуже гарному небі порівняно невеликий телескоп (з апертурою від 70 мм) розкриває зоряну природу цього скупчення, хоча щоб побачити його «глибини», коли воно розпадається на сотні зірок, потрібен солідний інструмент з апертурою від 250 мм. Є повідомлення навіть про денні спостереження М13 (щоправда, фотографічні).
При великому збільшенні з достатньою апертурою телескопа на його периферії можна побачити безліч ланцюжків зірок. За формою скупчення нагадує морського їжака, краба або павука. З особливостей М13: фігура темного трилопатевого пропелера на південно-західній стороні кулі із зірок і довгого радіального ланцюжка зірочок на протилежній стороні.
Неподалік скупчення М13 (у 30 кутових хвилинах на північний схід) розташована галактика NGC 6207.
Сусіди по небу з каталогу Мессьє
M92 — (на північ від π Геркулеса) воно менш яскраве, ніж М13.
Літературні посилання
- У науково-фантастичної серії Перрі Родана у скупченні M13 знаходиться Аркон — батьківщина раси Арконідів.
- У романі Сергія Сухінова «Світи з майбутнього» (2000) в районі скупчення М13 сталася велика зоряна битва між Об'єднаними флотами королівств Ліри, Денеба і Полярної разом з ескадрою баронів Геркулеса, з одного боку, та ескадрильями зоряних піратів варганців, з іншого. Битва закінчилася повним винищенням останніх.
Див. також
Зовнішні посилання
- NGC 6205 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 6205 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 6205 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 6205 в базі Vizier(англ.)
- NGC 6205 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- Messier 13, SEDS Messier pages (англ.)
- PHOTOMETRIC STUDY OF THE V2 CEPHEID IN M13 (англ.)
- M13 на WikiSky