Куниця Ада Іллівна

Народилась 1943 року в селі Верблюжка Новгородківського району Кіровоградської області.

1967-го закінчила Київський інститут театрального мистецтва (курс Володимира Скляренка).

Відтоді працювала в Першому українському театрі для дітей та юнацтва у Львові. Протягом 1983—1986 років — головний режисер. Здійснила постановки вистав у театрах Києва, Харкова та Черкас. Спільно з художницею Іриною Нірод вони творили вишукано- довершений світ театральної казковості.[1]

Від 1994 року — провідний спеціаліст Міністерства культури і мистецтв України.

Вистави:

• «Таня» Олександра Арбузова (1968),
• «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1973),
• «Вічно живі» Віктора Розова (1975),
• «Снігова королева» Євгена Шварца (1976),
• «За двома зайцями» Михайла Старицького (1980),
• «Сни Сімони Машар» Бертольда Брехта, Ліона Фейхтвангера (1984, вперше на українській сцені),
• «Усі миші люблять сир» Дюли Урбана (1985),
• «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького (1988),
• «Синіта» А. Дяченка (1991).

Працювала зокрема із Оленою Башею.

Померла 2005 року у Києві, похована у рідному селі.

• ЕСУ