Курдельчук Данило Маркович
Курдельчук Данило Маркович (2 січня 1944, с. Куликовичі Маневицького району Волинської області — 30 вересня 2016, Київ) — український юрист та дипломат.
| Курдельчук Данило Маркович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 січня 1944 Куликовичі, Маневицький район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
30 вересня 2016 (72 роки) Київ, Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | дипломат, правник |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1967) |
| Галузь | юриспруденція |
| Нагороди |
   |
Освіта
З 1963 р. навчався на юридичному факультеті (відділення міжнародного права) Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив у 1967 р.
Професійна та громадська діяльність
З березня 1967 р. — консультант представництва Інюрколегії в Українській та Молдавській РСР. З вересня 1977 р. — заступник Уповноваженого, а з березня 1987 р. — Уповноважений Інюрколегії в Українській та Молдавській РСР. З грудня 1991 р. — Голова Президії новоствореної Української іноземної юридичної колегії, з 1994 р. по вересень 2016 р. — її Президент.
В 1994—2004 рр. Д. М. Курдельчук був членом Наглядової ради Українського національного фонду «Взаєморозуміння та примирення» при Кабінеті Міністрів України. Неодноразово брав участь у міжнародних переговорах у складі офіційних делегацій України як член делегацій та юридичний радник.
Член Ради товаровиробників та роботодавців при Президентові України (1996—2000 рр.), Президентської ради Української асоціації міжнародного права, Віце-президент Світового конгресу українських юристів, Заступник голови Спілки юристів України, голова Міжнародного громадського об'єднання «Волинське братство» [1], член Наглядової ради Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (з 2011 р.), співзасновник Міжнародного благодійного фонду «Дитяче серце» та низки інших благодійних організацій.
Нагороди та почесні звання
Заслужений юрист України (1987), Народний посол України (1999), Лауреат першого Всеукраїнського конкурсу на краще професійне досягнення «Юрист року» у номінації «Адвокат» (1999), Орден «За заслуги» (Україна) (ІІІ ступеня) (2000), Золота відзнака Міжнародного фонду юристів України (2001), Орден «За заслуги» (Україна) (ІІ ступеня) (2003), Кращий адвокат року в Україні (2003), Почесна грамота ВР України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004), Орден «За заслуги» (Україна) (І ступеня) (2008), Почесний громадянин Волині (2009), Золота почесна відзнака «За заслуги перед Австрійською Республікою» (2015), Почесна Відзнака Асоціації правників України «За честь і професійну гідність» (2016), Почесна відзнака МЗС України ІІ ступеня, «Знак Пошани» Київського міського голови, Орден УПЦ Святого рівноапостольного князя Володимира, Орден УПЦ Преподобного Нестора Літописця[2].
Довірений адвокат Посольства Австрійської Республіки в Україні з 1992 р.
На підставі Декрету Президента Республіки Панама 12 травня 2002 р. Уряд України визнав Д. М. Курдельчука Почесним консулом Республіки Панама в Україні.
Див. також
- Василенко Володимир: «Спогад про Людину з великої літери»
- Myroslaw Smorodsky: PERSONAL REFLECTIONS IN MEMORY OF DANYLO M. KURDELCHUK
- Станіслав Батрин: «УКРІНЮРКОЛЕГІЯ: про принципи, професійність та про те, що відбулося після втрати Данила Курдельчука?»
- Віктор Радзієвський: «Світлої пам'яті мого друга Данила Курдельчука»
- Українська юридична колегія імені Данила Курдельчука
Праці, публікації
- Данило Курдельчук: «Завжди, коли можеш, допоможи людині, коли не можеш — спробуй ще раз»
- Даниил Курдельчук, Инна Новак, Александр Малиновский: «Украина—Россия: европейский подход к решению газовой дилеммы на основе верховенства права»
- Даниил Курдельчук, Александр Малиновский: «Международный инвестиционный арбитраж как элемент юридического противодействия России»
- Даниил Курдельчук, Александр Малиновский: «Бери или плати»: брать или не брать?"