Курилович Михайло

Життєпис
Могила М. Куриловіча, Нагірянка-Бучач

Народився в містечку Нижнів (нині Тлумацький район, Івано-Франківська область, Україна). Після закінчення семінарії 1845 року отримав ієрейські свячення як одружений священник.[1]

Служив на парафіях в селах Теребовлянщини — струдником у с. Могильниця (1845—1847) і парохом в с. Налужжя (1847—1863).[1] Був послом до Галицького сейму 1-го скликання (1861—1866 років) від округу Теребовля — Золотники, обраний від IV курії, входив до складу «Руського клубу».[2] Бучацький греко-католицький декан (архипресвітер), депутат Бучацької повітової ради.[3][4]

Багаторічний греко-католицький парох Бучача — з 1863 року, а в 1864—1872 роках — адміністратор Бучацького деканату.[1] Викупив будинок колишнього православного монастиря Василіян (з 1652 року — кляштору оо. Домініканців) за 1300 золотих ринських, в якому потім було влаштовано навчальний заклад (бурсу) для дівчат з навколишніх містечок, сіл.[5] Пізніше там навчались і хлопці.[6] Його зусиллями було відновлено церкву святої Покрови в Бучачі (після найбільшої пожежі в місті 29 липня 1865 року).[7]

Примітки
  1. Kurylovyč Myxajlo // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 237. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—104.
  3. Там само. — С. 104; 147.
  4. Там само. — С. 147.
  5. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 111.
  6. Коцик Р. Бучач при кінці XIX-го і з початком XX-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 177.
  7. Там само. — S. 144.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.