Куроп'ятник Віктор Миколайович

Ві́ктор Микола́йович Куроп'я́тник (16 листопада 1973(19731116) 13 грудня 2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Віктор Куроп'ятник
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 16 листопада 1973(1973-11-16)
Аджамка
Смерть 13 грудня 2018(2018-12-13) (45 років)
Гнутове
Поховання Кропивницький
Військова служба
Роки служби 2015—2016; 2018
Приналежність  Україна
Рід військ  Десантні війська
Формування
 79 ОАеМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1973 року в селі Аджамка (Кропивницький район, Кіровоградська область), там же здобув середню освіту; навчався в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті на тракториста-машиніста. На «відмінно» закінчив Кіровоградську школу ДТСААФ — за фахом спеціаліста АСО. Військову строкову службу пройшов в ракетних військах стратегічного призначення. Від 2005 року мешкав у Кропивницькому; з 2007-го працював у ТОВ «Залізобетонні вироби М-400» — моторист бетонозмішувального обладнання та оператор-моторист електропневмонасосів.

З 8 травня 2015 по 20 липня 2016 року служив за мобілізацією, 501-й батальйон 36-ї бригади, командир 3-го відділення 1-го штурмового взводу 3-ї десантно-штурмової роти. Від квітня 2017-го працював у ТОВ «Агроліга Трейд». 21 жовтня 2018 року підписав контракт; старший сержант, командир десантно-штурмового відділення 1-го взводу 8-ї роти 3-го батальйону 79-ї бригади.

13 грудня 2018-го загинув вдень під час обстрілу поблизу села Гнутове від потрапляння кулі снайпера у голову.

17 грудня 2018 року похований на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища Кропивницького; у місті оголошено День жалоби.[2]

Без Віктора лишились дружина та троє синів.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • 31 травня 2019 року на фасаді рідної школи Віктора, яку він закінчив у 1990 році, йому було відкрито меморіальну дошку[4].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 13 грудня[5][6].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.