Кустівці (Прилуки)

За народною етимологією, назва походить від козака Кустівського. Дійсно, 1649 року у складі Прилуцької сотні служив козак з таким прізвищем: Супрун Кустівський.

Кустівці виникли в XVII ст., коли відбувалася народна колонізація  Прилуччини. У 1657-1658 роках тут збудували дерев'яну Трьохсвятительску церкву. 1731 року в Полковій сотні існував Кустівський курінь козаків. На плані міста середини XVIII ст. позначена Кустівська вежа.  

На початку ХІХ ст. на Кустівцях існували кутки: Товстоп'ятова (згодом Волошини), Шарапи, Березникова, Онищенкова та ін.

Кустівці забудовувані за генеральним планом 1802 року. Однак тут переважали хати-мазанки, городи, сіножаті та жнивні поля. За даними перепису 1897 року на  Кустівцях мешкало 2528 осіб, що складало 13,6 % міського населення. На плані Прилук за 1900 року куток займав 32 квартали — сучасну територію від р. Удай до вул. Ярмаркової, Київської і Плискунівки.

Кустівці діляться на дві частини:

• Нижні Кустівці — стара частина передмістя.
• Верхні Кустівці займають територію від вул. Київської та Ярмаркової на південь до Ладанського шляху (вул. Гвардійська).

Трьохсвятительська церква на Кустівцях

Трьохсвятительська церква[1][2] на Кустівцях — дерев'яна, п'ятибанна, із дзвіницею, в ім'я трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста, з одним престолом. Розташована на перехресті вул. Гоголя та Петропавлівською.

Перший храм спорудили у 1657-1659 роках на кошти прилуцького міщанина Андрія Кендюха. 1752 року на місці розібраної старої споруди на кошти прилуцького полковника Григорія Ґалаґана і сотника полкової сотні Андрія Гуленка поставили нову дерев'яну церкву.

1765 року заснували церковнопарафіяльну школу. На початку ХХ ст. існувала  однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа.

За відомостями 1862 року у парафії налічувалося 3043 вірянина. За кількістю парафіян Трьохсвятительська церква займала перше місце в Прилуках та друге серед усіх міських церков Полтавської губернії. На поч. 20 ст. вона, як і раніше, мала більше парафіян, ніж будь-яка інша ц-ва в місті.

З 1882 року до Трьохсвятительської церкви була приписана Іллінська церква, яка містилася в «тюремному замку».

1879 року побудували нову церковну споруду.

Пантелеймонівська церква у заїжджому дворі Густинського монастиря

1905 року в заїжджому дворі Густинського монастиря Пантелеймонівська церква. Храм мурований, однобанний, безстовпний, одноапсидний. Вінчає невелику споруду — намет на восьмерику. Фасади оздоблено з використанням звичайної та лекальної цегли. Церква мала 4 дзвони (найбільший 30 пудів). Іконостас двох'ярусний, прикрашений різьбленням і позолотою.

У 1929—1930 року радянська влада церкву закрила. У приміщенні обладнали аптеку. У часи Другої світової війни громада відновила свою діяльність. 1962 року церкву знову закрили. 1988 року в храмі відкрили кооперативне кафе «Старий замок».

1990 року православна громада відновила свою діяльність.

Розташована на розі вул. Київської та Михайлівської.

Будинок 1908 року на вул. Соборній

• Трьохсвятительська церква,
• заїжджий двір Густинського монастиря,
• садиба поетеси Л. В. Забашта (вул. Перемоги, 91),
• садиба ученого-психолога А. М. Щербини,
• фабрика господарчих виробів,
• школи № 6 і 10,
• педагогічне училище.
• пам'ятник жертвам фашизму, споруджений 1978 року на братських могилах близько 6 тис. мирних громадян, розстріляних німецькими окупантами, на території колишнього іподрому (скульптор В. П. Луцак, арх. В. Г. Штолько).

• Про Трехсвятительськую церкву [3][4]
• Нижні Кустівці (мапа)[5]
• Верхние Кустовцы (карта)[6]
• Кустівці з літака[7]
• Фото: Кустовская церковь[8]

• Шкоропад Д. О., Савон O.A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф» , 2007. — 560 с. ISBN 978-966-340-221-5

1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 112, 542, 619 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
3. Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 5 січня 2022.
4. Історико-архітектурна пам’ятка Свято-Трьохсвятительська церква • Місто Прилуки. prk.city. Процитовано 5 січня 2022.
5. Нижні Кустівці - Прилуки. wikimapia.org (укр.). Процитовано 5 січня 2022.
6. Верхние Кустовцы - Прилуки | исторический район. wikimapia.org (рос.). Процитовано 5 січня 2022.
7. Прилуки (БАМ,Кустовцы) (uk-UA). Процитовано 5 січня 2022.
8. Фото: Кустовская церковь • Інформаційно-розважальний портал м. Прилуки • Фотогалерея, форум, новини, чат, безкоштовні оголошення, панорами Прилук, каталог підприємств міста. priluki.info. Процитовано 5 січня 2022.