Прилуки

Населення Прилук зменшується в результаті механічного й природного руху.

1999 року в суспільному виробництві було зайнято 34,9 тис. осіб, що становить 49,4 % від усього населення. Розподілені трудові ресурси так:

• у промисловості зайнято 10,1 тис. осіб;
• у будівництві 1,3 тис. осіб;
• у галузях невиробничої сфери 14,5 тис. осіб.

Національний склад м. Прилуки (2001):
українці — 92.3 %
росіяни — 6.5 %
білоруси — 0.3 %.

Прилуки є важливим промисловим центром Чернігівської області, де розвинені такі галузі, як нафтогазовидобувна, машинобудування, хімічна, деревообробна, легка, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Промисловий комплекс міста представлений такими провідними підприємствами[10]:

Тютюнова компанія «В. А. Т. - Прилуки»

НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта»

• АТ Тютюнова компанія «В. А. Т. — Прилуки» (вул. Незалежності, 21) — «Бритіш Американ Тобакко Україна» має багатий та різноманітний асортимент сигарет. До нього належать такі міжнародні марки, як Kent, Vogue, Pall Mall, Viceroy, Lucky Strike, Dunhill, Rothmans, Alliance, а також національні марки — «Прилуки», «Прилуки Особливі», «Козак», «Отаман»;
• НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» (вул. Вокзальна, 1) — здійснює експлуатацію нафтових та газових родовищ;
• Прилуцьке управління бурових робіт (вул. Київська, 200) — здійснює буріння свердловин;
• Прилуцька нафтогазорозвідувальна експедиція (НГРЕ; вул. Пирятинська, 131) — організація і проведення геологічної розвідки нових нафтових та газових родовищ;
• ВАТ "Прилуцький завод «Білкозин» (вул. Дружби народів, 44) — є єдиним в Україні і одним з нечисленних в Європі підприємством, яке спеціалізується на виготовленні штучних колагенових оболонок для використання у виробництві ковбасних виробів, сосисок та інших харчових продуктів; продукцію експортує до Росії, Білорусі, Бразилії, Китаю, Австралії, США, Туреччини, Греції, Іспанії.
• Агропромислове об'єднання ім. І. Супруненка ВАТ «Прилуцький хлібозавод» (вул. Пирятинська, 45) — потужне підприємство харчової галузі Прилуччини, яке має статус агропромислового комплексу, у асортименті — понад 40 найменувань хлібобулочних виробів;
• ВАТ «Будмаш» (вул. Юрія Коптєва, 59) — засноване у 1907 році нині підприємство випускає будівельні машини, чавунне лиття, напівпричепи автоцементовоза, цистерни-контейнери, установки для набризку бетонної суміші, вапногасилки, розчинонасоси, компресорне устаткування, підіймачі щоглові, контейнери для будівельного сміття і побутових відходів, замково-залізні вироби і фурнітуру для кортежного будівництва.
• ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас-Прилуки» (вул. Козача, 56) — продукцією підприємства є тара поліетиленова, труби поліетиленові для питного водопостачання та каналізації, плівка парникова, господарчі вироби, спорттовари, іграшки, кабельний пластикат, хімічна сировина, блоки ПП-45 полівінілхлоридні, фенопласт;
• ЗАТ «Прилуцька швейна фабрика» (вул. Київська, 299) — підприємство (рік заснування — 1943) випускає куртки, штани, костюми, жакети, пальто, спецодяг, постільну білизну. Підприємство працює на давальницькій сировині;
• Колективна виробничо-торгова фабрика головних уборів «Корона» (пров. Андріївський, 12) — засноване в 1967 році підприємство виготовляє головні убори та швейні вироби;
• ТОВ «Укратекс» (в/м-12, буд. 1/47) — підприємство, засноване у 2003 році, займається пошиттям трикотажних виробів, а також верхнього жіночого та робочого одягу із легкої тканини на давальницьких умовах;
• ТОВ «Алітоні» (вул. Костянтинівська, 62) — здійснює виготовлення заготовок взуття з давальницької сировини, працює від 2004 року;
• ЗАТ «Вербена» (вул. Вокзальна, 35) — продукція підприємства — шкіргалантерейні вироби, шкільна галантерея, чохли для сноубордів, велосипедні сумки, рюкзаки, барсетки, теки, чохли, тенти, пакувальні мішки для спальників, намети, косметички тощо. Підприємство почало діяти ще в 1934 році.
• ПП «Прилучанка» (вул. Вокзальна, 35) — продукція виробника: постільна білизна, ковдри, матраци, дитячий асортимент, спецодяг, сукні, халати, карнавальні костюми, одяг для силових відомств, машинна та автоматична вишивка;
• ТОВ ВТФ «Керамік-Прилуки» (вул. Київська, 250) — засноване у 1999 році підприємство здійснює випуск керамічної цегли;
• ТОВ «Промсільгторг» (вул. Іванівська, 79) — підприємство, засноване 2004 року, випускає близько 40 найменувань опалювальних побутових котлів ТМ «Велгас» парапетних та димохідних;
• ВАТ «Граніт» (вул. Індустріальна, 6) — на підприємстві, заснованому в 1994 році, здійснюється виробництво бетонних та залізобетонних виробів;
• КП «Прилуцька міська друкарня» (вул. Ярмаркова, 47) — продукція: бланки, аркуші в 2-3 кольори, газети в 1-2 фарби, книги, журнали, паспорти, інструкції, виготовлення палітурок, переплетення книг, журналів, дипломних робіт, виготовлення вітальних адрес, виготовлення афіш, візитних карток, збірок правового змісту тощо;
• ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» (вул. Дружби народів, 34) — підприємство випускає ковбасні вироби, копченості;
• ТОВ ВКП «Прилуки-Агропереробка» (вул. Дружби народів, 34А) — виробляє м'ясо та субпродукти;
• ПрАТ «Прилуцький Птахокомбінат» (вул. Житня, 132) — підприємство випускає понад 50 видів ковбасних виробів, копченостей, паштетів і напівфабрикатів;
• ВАТ конструкторське бюро «Пожспецмаш» (вул. Костянтинівська, 199-А) — здійснює виробництво пожежних та спеціальних машин;
• ТОВ «АІР-Поліграф» (вул. Пирятинська, 129) — виготовлення різноманітної рекламної продукції: буклети, календарі, плакати, журнали, книги, газети, повнокольоровий друк на всіх видах паперу та картону, виготовлення етикеток, картонних пакувань, оздоблення поліграфічної продукції;
• ВАТ «Шляховик» (вул. Київська, 313-А) — здійснює ремонт та будівництво доріг, діє з 1996 року;
• ТОВ «БУ-1 Прилуки» (вул. Київська, 307) — спеціалізується на будівництві й монтажі магістральних нафто- та газопроводів, продуктопроводів; реконструкції магістральних нафто- і газопроводів; будівництві та монтажі спеціальних трубопроводів; облаштуванні газових родовищ, монтажі установок комплексної підготовки родовищ; облаштуванні нафтових родовищ; будівництві магістральних насосних перекачувальних і компресорних станцій на нафто- і газопроводах; будівництві об'єктів промислового призначення; будівництві сучасних виробничих котелень теплопровідністю 1,8 МВт; житловому багатоповерховому будівництві; ремонтно-оздоблювальних роботах житлових будинків та інженерних споруд.
• ТОВ "Телерадіокомпанія «ТІМ» — інтернет сервіс провайдер.
• ТОВ «Янг Україна» (вул. Індустріальна, 10) — виробник офісних крісел та стільців, активний експортер власної продукції до країн Західної Європи.

Заклади освіти міста Прилук[11]:

• 8 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів;
• спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій;
• 2 гімназії;
• 1 навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад»;
• 14 дошкільних навчальних закладів;
• 4 позашкільні навчальні заклади — Центр творчості дітей та юнацтва, Дитячо-юнацька спортивна школа, Центр науково-технічної творчості молоді, Школа Мистецтв.
• гімназія № 5 імені В. А. Затолокіна

У місті Прилуки функціонують 4 вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації та один професійний ліцей[12]:

• Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка — у 2010 році святкує своє 95-річчя. Цей заклад відомий не лише своїми давніми традиціями, а й славиться своїми випускниками;
• Прилуцький агротехнічний коледж — заснований у 1931 році і пройшов багато етапів реорганізації у своєму становленні, від 2007 року — агротехнічний технікум, від 2009 року — агротехнічний коледж[13];
• Прилуцьке медичне училище — за понад 80 років свого існування (відкрите в 1927 році) підготувало понад 7 тисяч медичних працівників для лікувально-профілактичних закладів України та країн СНД;
• Прилуцький фінансово-правовий коледж — єдиний у Чернігівській області вищий навчальний заклад І рівня акредитації недержавної форми власності. Це наймолодший вищий заклад нашого міста, який заснований у 2001 році.
• Прилуцький професійний ліцей Чернігівської області — веде свою історію з 1920 року під первинною назвою Індустріальна професійно-технічна школа. Нині здійснює підготовку робітників під конкретного роботодавця.

На території міста за адресою вул. Київська, 220, розміщена GPS/GNSS-станція «Прилуки» PRYL — одна з 12 станцій Української мережі перманентних GPS-станцій.[14]

Міський Будинок культури

Прилуки є культурним осередком Чернігівщини — тут працює декілька клубних і музейних установ, 2 школи естетичного виховання, бібліотеки, діють аматорські самодіяльні мистецькі колективи[15].

Клубні заклади культури Прилук:

• Міський Будинок культури (вул. Юрія Коптєва, 28);
  • Філія міського Будинку культури (військове містечко № 12).

У місті діють дитяча музична школа (вул. Земська, 11), школа мистецтв (вул. Київська, 176), Центр творчості дітей та юнацтва (вул. 1 Травня, 80).

Прилуцькі музеї:

• Краєзнавчий музей імені В. І. Маслова (вул. Київська, 277);
  • Філія краєзнавчого музею — Музей Олега Кошового (вул. Київська, 255).

Бібліотеки міста:

• Міська центральна бібліотека імені Любові Забашти (вул. Котляревського, 65);
• Міська дитяча бібліотека (вул. Іванівська, 57);
• Міська бібліотека № 2 (вул. Садова, 114);
• Міська бібліотека № 3 (вул. Київська, 78, корпус ІІ);
• Міська бібліотека № 4 (військове містечко № 12, філія міського Будинку культури).

З кількох кінотеатрів міста, що функціонували ще за СРСР наприкінці 1980-х років[16], не залишилося жодного. У найбільшому Червоному залі колишнього міського кінотеатру з травня 1997 року по теперішній час функціонує нічний диско-клуб.

Найбільш значущою подією в сучасному культурному житті міста є Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви». Він був заснований в 2002 році як регіональний. У 2005 році фестиваль набув статусу Всеукраїнського, а вже в 2006 став міжнародним — у ньому вперше взяли участь виконавці з Росії. У наступні роки у фестивалі «Мистецькі барви» брали участь конкурсанти з Росії, Білорусі, Китаю, Болгарії, Туреччини. У 2012 році з 3 по 6 січня проходив XI Міжнародний молодіжний фестиваль «Мистецькі барви — 2012».[17]

З 2002 в місті діє «Культурно-просвітницька спілка поляків міста Прилуки».

Собор Різдва Богородиці в Прилуках

Іванівська церква на Квашинцях

Синагога на вул. Садовій

Прилуцький Спасо-Преображенський собор

Пам'ятник Іоасафу Білгородському на тлі Спасо-Преображенського собору

Миколаївська церква

Серед монументальних мурованих споруд міста Прилук найстарішою є полкова скарбниця. Вона була побудована для зберігання полкового скарбу, клейнодів і зброї. Стіни цієї зовсім невеликої за розмірами споруди сягають метрової товщини, торці увінчані барочними фронтонами, фасади декоровані пілястрами, профільованим карнизом. Реставрована вона 1989 року. 1720 року в Прилуках на кошти Гната Галагана звели полкову Спаську церкву й високу муровану дзвіницю, яка одночасно слугувала й брамою-проїздом на територію замку. Ця гарна, ошатна споруда, разом із невеличкою однонефною церквою Святого Миколая-Чудотворця побудована у стилі бароко.

На початку 19 століття, після пожежі, пам'ятку дещо перебудували у модному тоді стилі ампір. Ця чудова архітектурна пам'ятка була дуже пошкоджена. Реставрована і повністю відновлена у 1986 році. Усі ці три споруди і утворюють єдиний архітектурний ансамбль неповторної краси.

Загадковою й романтичною спорудою є ще одна кам'яниця в центрі старого міста, що раніше нагадувала середньовічний шляхетський замок із баштою та вузькими вікнами-бійницями, збудований у старовинній родовій садибі знаменитого козацько-старшинського роду Скоропадських. Ця двоповерхова споруда, за багато років свого існування, декілька разів перебудовувалась, але й нині зберігає елементи барокової архітектури 18 століття.

Ось так, у 18 столітті, старовинні Прилуки, прикрасилися чудовими архітектурними пам'ятками козацької доби, які й нині, майже через три століття, викликають захоплення й повагу до майстрів-будівничих тієї давньої пори.

Лишило по собі сліди в Прилуках і наступне 19 століття, яке в архітектурі вважається епохою класицизму, тобто, класичного або ампірного стилю. Найзначнішою й найкращою спорудою ампірного стилю є собор Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1806—1817 роках, на місці двох старовинних прилуцьких церков. Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячений у 1817 році. Усередині, на стінах збереглися залишки олійного розпису початку 19 століття.

У цей же період побудовані й храми у колишніх передмістях, які збереглися до наших днів і є оригінальними архітектурними пам'ятками міста. 1865 року побудована Іванівська мурована церква з дзвіницею, її стрункий силует чудово вписався в панораму старовинного міста. Без сумніву, вона була тоді, та й нині є однією з найкращих архітектурних споруд у місті. Нині храм відновлено у первісному вигляді. Така ж мурована, одноверха, разом із дзвіницею, Миколаївська церква, побудована у стилі українського модерну на Сорочинцях. У так званому «парафіяльному» стилі споруджено 1878 року, на місці старовинної церкви, дерев'яний п'ятибанний храм в ім'я Трьох Святителів на Кустівцях.

Починаючи з другої половини 19 століття Прилуки інтенсивно забудовувалися будинками-особняками і громадськими спорудами з оригінально й самобутньо трактованими фасадами. В основному це були дерев'яні рублені будинки обкладені цеглою, прикрашені дерев'яним різьбленням, керамічними кахлями, вазами, ліпниною

Досить цікавими, загалом унікальними є архітектурні ансамблі заїжджого двору Густинського монастиря з Пантелеймонівською церквою, готелем для ченців і притулком для бідних.

На зміну класицизму, наприкінці 19 — на початку 20 століть у європейській архітектурі запанував стиль модерн. У Прилуках збереглися лише три пам'ятки, побудовані у цьому стилі, але трактовані дещо стримано й самобутньо. Це — невеликий садибний будинок Льодіна на Лапинцях (вул. Густинська), будинок-особняк купця Косицького, в якому містився Російсько-Азійський банк, а нині міститься ресторан «Удай» і магазини на Київській вулиці. Найкраще зберігся модерновий особняк колишнього міського голови купця Кисловського (міський відділ земельних ресурсів) на центральній вулиці, але й він утратив оригінальний парковий фасад із сходами.

Однією з найпомітніших споруд у панорамі старовинного міста є Стрітенський мурований собор на Галаганівській вулиці, побудований 1889 року в пам'ять про загиблого російського імператора Олександра ІІ. Це досить рідкісна споруда, за типом — тринефна базиліка з трьома куполами (не збереглися) над головним входом. З 1930 року в храмі розмістився краєзнавчий музей, заснований в 1919 році. Колись музей мав велику і надзвичайно цінну художню колекцію, яка складалася із шедеврів українського, російського та західноєвропейського мистецтва 17-19 століття. Нині собор відновлений і діючий.

У місті близько 2 десятків пам'ятників.

Історичні особи

Прилуцький пам'ятник Миколі Яковченку майже тотожний з київським

Пам'ятна дошка на вулиці Білецького-Носенка у Прилуках

• Прокопович-Антонський Антон Антонович (1762, Прилуки —†06.07.1848, Москва) — вітчизняний учений, педагог, просвітитель, видавець і літератор;
• Білецький-Носенко Павло Павлович (* 16 (27 серпня) 1774, Прилуки — †11 червня 1856, Прилуки) — український письменник, педагог і лексикограф;
• Бодянський Ілля Гаврилович — прилуцький протоієрей;
• Бособрод Олександр Григорович (1880 — 1918) — активний учасник трьох російських революцій; вбитий за заклики повалення влади Директорії на Трудовому конгресі України;
• Величко Василь Львович — російський поет, а також публіцист і громадський діяч;
• Ігнатенко Ганна Георгіївна  (11 листопада 1924 — 16 лютого 2008) — поетеса, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог, кандидат філологічних наук, доцент, член НСПУ;
• Кошовий Олег Васильович (1926—1943) один з керівників підпільної організації «Молода гвардія» у місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу;
• Ліхтарьов Ілля Аронович (1935—2017) — український біофізик, засновник Української наукової школи радіологічного захисту, фундатор і перший керівник «Науково-дослідного інституту радіаційного захисту» Академії технологічних наук УкраїниМіжнародної комісії з радіологічного захисту, доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.
• Лойков Василь Григорович (1901 — 1988) — радянський партійний діяч, завідувач кафедри політекономії Вінницького медичного інституту;
• Самійленко Степан Сергійович — (1896 — † ?) підполковник Армії УНР;
• Самойлович Віктор Петрович (1911 — 2000) — дослідник української архітектури, педагог, зодчий;
• Совачів Василь Якович — (1876—1924), громадський діяч, військовий лікар, генерал-хорунжий Армії УНР;
• Тираспольська Надія Львівна (9 травня 1872 — 30 травня1962) - російсько-радянська акторка, Заслужений діяч мистецтв РРФСР, (1931)
• Міщенко Федір Герасимович (14 червня 1848 — 23 жовтня 1906) — український історик, професор античної історії;
• Хургін Ісай Якович — член Української Центральної Ради;
• Ченчик Таїсія Пилипівна — радянська легкоатлетка, стрибунка у висоту, бронзова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи, заслужений майстер спорту СРСР;
• Щербина Костянтин Мусійович (1864–1946) — український математик;
• Яковченко Микола Федорович (1900, Прилуки — †1974) — український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР. В Прилуках встановлено пам'ятник — актор сидить на лавці, поруч з улюбленим собакою, у лівій руці тримає парасольку, а правою спирається на лавку.
• Кисловський Анатолій Іванович — (приблизно 1894 — 20 січня 1919) — вояк Чорноморського коша Армії УНР, 19 січня/1 лютого 1919 року під час бою проти більшовиків за містечко Літки на підступах до Києва був поранений. Помер наступного дня. Похований у братській могилі у с. Літки Броварського району Київської області.

Сучасники

• Білоцвіт Олеся Миколаївна — поетеса;
• Бойко Валентин Анатолійович (1979—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Бойко Володимир Іванович — співак, соліст хору ім. Верьовки, заслужений артист України (1976), народний артист України (1987), лауреат багатьох Всесвітніх фестивалів мистецтв, Почесний громадянин Прилук (вересень 2001);
• Бойко Наталія Василівна — учителька Прилуцької гімназії № 5, заслужений вчитель України[18].
• Верещак Вадим Семенович — кінооператор, заслужений діяч мистецтв України;
• Затолокін Віктор Андрійович (1928—2004) — директор Прилуцької гімназії № 5, відмінник народної освіти, нагороджений медаллю ім. Макаренка.
• Коптєв Юрій Вікторович — російський і український підприємець у будівельній галузі, великий патріот і меценат Прилук. Його іменем у 2011 році названа одна з центральних вулиць міста (колишня Переяславська);
• Маслов Віктор Олегович (1968—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Матяш Григорій Володимирович (1989—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Матяш Ірина Борисівна (1961, Прилуки) — український науковець у галузі архівознавства, біографістики, джерелознавства;
• Сич Олена Сергіївна — українська волейболістка;
• Цербе-Несіна Валентина Адамівна — біатлоністка, завоювала першу олімпійську медаль незалежної України;
• Ярошевський Олександер — інженер-будівельник;
• Хотин Ростислав Георгійович — редактор української служби BBC;
• Моляр Ігор Валерійович — журналіст, засновник автомобільної тележурналістики як такої на українському ТБ;
• Кривошеєнко Іван — український футболіст;
• Боровик Євген — український футболіст, воротар;
• Соколов Сергій — заслужений майстер спорту, чемпіон Європи 1982 року з легкої атлетики, дванадцятикратний чемпіон Радянського Союзу в бігу на 100, 200 метрів та естафеті 4 по 100 м;
• Рогова Катерина — майстер спорту України з боксу, віце-чемпіонка світу 2015 року з боксу серед дівчат;
• Кіктєв Олександр — бас-гітарист гурту «Табула Раса» у 1995—1998 роках;
• Кіктєв Віктор — жонглер-еквілібрист, соліст найвідомішого цирку у світі Cirque du Soleil (Канада);
• Касатов Олександр — атлет-мнемоніст, Чемпіон України зі спортивного запам'ятовування 2016 року.
• Єгоров Валерій Ігорович (1979—2018) — cержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу 57-ї ОМПБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України поблизу с-ща Піски.[19] Навчався у Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі імені І. Я. Франка
• Дубіль Валерій Олександрович — український політик, народний депутат України, член партії ВО «Батьківщина».

Прилуки мають партнерські відносини з 3-ма закордонними містами:

•  Росія, Бєлгород — місто обласного підпорядкування в Росії, центр Бєлгородського району, адміністративний центр Бєлгородської області.
•  Польща, Остроленка — місто-центр повіту у Мазовецькому воєводстві;
•  Польща, Косьцежина — місто-центр повіту у Поморському воєводстві[20].

З весни 1946 року по листопад 2000 року на південний захід від міста базувався 184 гвардійський Полтавсько-Берлінський ордена Леніна Червонопрапорний важкий бомбардувальний авіаційний полк. Був елітним, одним з найбільш досвідчених та боєздатних авіаційних полків у Дальній авіації Радянського Союзу, саме цей полк був основною базою найновіших стратегічних авіаційних комплексів СРСР — Ту-160.

Після розформування полку військове містечко № 12 гарнізону було передане в комунальну власність міста. Військовий аеродром на момент написання статті (2013) законсервований, не діє.

Нічна панорама Центральної площі Прилук (2013)

• 
  Вокзал станції Прилуки
• 
  Стрітенська церква
• 
  Пантелеймонівська церква
• 
  Собор Різдва Богородиці та Соборна площа
• 
  Іванівська церква
• 
  Миколаївська церква
• 
  Спасо-Преображенський собор
• 
  Панорама площі Іоасафа Бєлгородського
• 
  Полкова казна (Арсенал Галагана)
• 
  Трьохсвятительська церква на Кустівцях
• 
  Пам'ятник Тарасові Шевченку
• 
  Пам'ятник українському науковцю Василю Маслову
• 
  Парк Вічної Слави
• 
  Вулиця Садова
• 
  Летовище
• 
  Арт-об'єкт "Я кохаю Прилуки"
• 
  Пам'ятник Володимиру Мономаху
• 
  Будинок, в якому навчався Герой Радянського Союзу К.С. Гнідаш (1914-1944рр.)
• 
  Пам’ятник народному артисту України Миколі Яковченку
• 
  Будинок родини Тарновських
• 
  Будинок, в якому народився та жив Герой Радянського Союзу О. Кошовий в 1926-1932рр.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
• Вулиці Прилук
• Прилуцький автобус

• Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
• Я. В. Верменич, Д. Я. Вортман. Прилуки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 7. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Прилуччина: Енциклопед. довід. / Д.О. Шкоропад, О.А. Савон. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 560 с., фото.

• Прилуки // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 321-323.
• Прилука // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1492. — 1000 екз.

• Pryłuka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 114. (пол.)
• Інформаційно-розважальний портал — новини, фотогалерея, 360° панорамні фото міста, форум, каталог підприємств та організацій міста, безкоштовні оголошення
• ПРИЛУКИ. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації
• Прилуцький район. Загальна інформація про район
• Прилуки — місто старовинне
• JewUa.org — Історія єврейської громади Прилук (англійською мовою)
• http://priluki.in.ua - Інформаційний довідник — товари, послуги, підприємства, оголошення