Кут розсіювання

Кут розсі́ювання — це кут між напрямком руху частинки до акту розсіювання й напрямком руху розсіяної частинки.

Схема розсіювання. b — прицільна віддаль, α — кут розсіювання

У класичній фізиці кут розсіювання однозначно визначається прицільною віддалю й початковою енергією частинки.

У квантовій фізиці частинка розсіюється на всі можливі кути, тож кут розсіювання це кут між початковим напрямком руху частинки й напрямком від мішені до спостерігача.

Експериментальна ситуація відповідає квантовому випадку, оскільки контролювати прицільну віддаль в експерименті зазвичай неможливо.

Значення кута розсіювання залежить також від системи відліку. Теоретичні формули зазвичай приводяться для системи центру мас частинок, а в експерименті використовується лабораторна система, в якій спочатку мішень не рухається відносно спостерігача.

Джерела
  • Федорченко А. М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.