Кушнарьов Артур Сергійович

Кушнарьов Артур Сергійович  (02.11.1935 — 06.11.2017) — доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, професор, заслужений працівник народної освіти України, Почесний громадянин міста Мелітополя.

Кушнарьов Артур Сергійович
Народився 2 листопада 1935(1935-11-02)
Якутськ, РСФРР, СРСР
Помер 6 листопада 2017(2017-11-06) (82 роки)
Мелітополь, Запорізька область, Україна
Місце проживання Мелітополь
Країна  Україна
Alma mater Московський інститут інженерів сільського господарства
Галузь сільське господарство, машиновикористання в землеробстві
Заклад Таврійський державний агротехнологічний університет
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Членство Національна академія аграрних наук України
Нагороди

Біографія

Народився Артур Сергійович 2 листопада 1935 р. у м. Якутську (Російська Федерація). У 1952 році, по закінченню школи, він вступає до Московського інституту інженерів сільського господарства, який з відзнакою закінчує в 1957 році.

Протягом 1957—1960 рр. — інженер-механік БМУ «Меліоводбуд». З 1960 по 1963 рік Артур Сергійович аспірант Сільськогосподарської академії ім. К. А. Тімірязєва.

З 1963 року починається трудова діяльність майбутнього науковця в стінах Мелітопольського інституту механізації сільського господарства. За, майже, п'ятдесят років праці в навчальному закладі А. С. Кушнарьов працював на посадах асистента, доцента, професора, завідувача кафедри, проректора з наукової роботи.

У 1964 р. у Всесоюзному інституті сільськогосподарської заочної освіти захистив кандидатську дисертацію «Освоєння мілкодолинних луків Якутії», а в 1982 р. у Челябінському інституті механізації та електрифікації сільського господарства — докторську дисертацію «Механіко-технологічні основи процесу дії робочих органів ґрунтообробних машин і знарядь на ґрунт».

З 1974 по 1985 роки А. С. Кушнарьов — проректор з наукової роботи МІМСГу. Будучи проректором з наукової роботи, Артур Сергійович організував підготовку наукових кадрів для інституту в найбільших наукових центрах СРСР (у Москві, Ленінграді, Мінську, Києві та інших містах). В окремі роки готувалося до 10 кандидатів наук.

Упродовж 1985—1993 рр. — завідувач кафедри Мелітопольського інституту механізації сільського господарства. У 1985 р. йому присвоєно вчене звання професора. Коло наукових інтересів вченого:

  • механіко-технологічні основи землеробської механіки та механіки ґрунту;
  • ґрунтозахисні технології та засоби механізації для їхнього здійснення;
  • комплексна програма забезпечення населення України молочними продуктами.

Педагогічна діяльність професора А. С. Кушнарьова відзначена знаком «Відмінник вищої школи СРСР». Артуром Сергійовичем проводилася велика робота по залученню студентів до науково-дослідної роботи. Його авторитет в області наукової роботи студентів підтверджується тим, що за наявності в СРСР 102 сільськогосподарських вузів Кушнарьов А. С. п'ять років очолював Всесоюзний конкурс на найкращу студентську роботу в галузі механізації, електрифікації та автоматизації сільського господарства. Багато його учнів виросли від студентів до доцентів, докторів наук, професорів.

Він автор понад 200 наукових статей, монографій, довідників, авторських свідоцтв. Як член Експертної ради ВАК СРСР та Міжнародного товариства с.-г. інженерів Артур Сергійович встановив контакти з провідними вченими-аграріями практично у всіх державах Європи та СНД. Сьогодні ці контакти як ніколи можуть послужити для інтеграції економіки на пострадянському просторі і розвитку економічних зв'язків з аграрних питань.

А. С. Кушнарьов — засновник ряду нових напрямків в аграрній науці. Розвиток наукової школи Кушнарьова А. С. — привело до того, що в 80-і роки Всесоюзні конференції з землеробської механіки з Москви перемістилися у м. Мелітополь. Представники практично всіх республік СРСР і великих наукових центрів неодноразово брали участь в роботі цих конференцій. На кафедрі, керованої професором Кушнарьовим. А С. зародилися нові наукові напрями: збирання зернових методом очісування та виготовлення регулярних волоконно-оптичних джгутів.

У 1993—1997 рр. — Генеральний директор Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук у Запоріжжі. Будучи генеральним директором, Артур Сергійович Кушнарьов основну увагу приділяв продовольчому ринку і місцю аграрного сектора АПК у світовій економіці.

A. C. Кушнарьовим обґрунтовані механіко-технологічні основи обробітку ґрунту, створено типорозмірний ряд робочих органів для ґрунтозахисної технології, більшість з яких поставлено на виробництво на машинобудівних заводах України. Розроблена методика комплексної оцінки техніки і технологій для тваринництва, птахівництва та кормовиробництва. A. C. Кушнарьов — член міжнародної організації ISO. Брав участь у роботі міжнародних конференцій у Польщі, Голландії, Білорусі, Казахстані, Росії.

Нагороди

Визнання наукових досягнень А. С. Кушнарьова в галузі охорони ґрунтів відзначено ювілейною медаллю В. В. Докучаєва, заснованою Академією наук СРСР. Його розробки багаторазово відзначені срібними, бронзовими медалями та дипломами ВДНГ СРСР і України. Серія робіт з ґрунтозахисного землеробства і безпосередня організація впровадження цих технологій в степовій зоні України дозволили забути жителям півдня України найбільшу екологічну катастрофу тих років — пилові (або «чорні») бурі. За ці роботи Кушнарьов А. С. був нагороджений орденом «Знак пошани». Педагогічна діяльність професора А. С. Кушнарьова відзначена знаком «Відмінник вищої школи СРСР».

Бібліографія

Кушнарьов А. С. опублікував понад 200 наукових праць. Має 13 авторських свідоцтв на винаходи. Під керівництвом вченого підготовлено 4 доктори та 23 кандидати наук. Обраний у 1993 p. членом-кореспондентом УААН: відділення землеробства, меліорації та механізації.

Найвідоміші публікації:

Хронологічний період авторських публікацій з 1962 до 2015 року включно охоплює бібліографічний покажчик: Кушнарьов Артур Сергійович: біобібліографічний покажчик публікацій з 1962 по 2015 рік / ТДАТУ; наукова бібліотека; укладач Н. М. Семенюк. — Мелітополь, 2015. — 52 с. — («Біобібліографістика провідних вчених ТДАТУ»)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.