Кюесті Калліо

Кюесті Калліо (фін. Kyösti Kallio, уроджений Ґустаф Калліоканґас, фін. Gustaf Kalliokangas; 10 квітня 1873(18730410), Юлівіеска — 19 грудня 1940, Гельсінкі) — 4-ий Президент Фінляндії 1937–1940. Також чотири рази прем'єр-міністр Фінляндії (1922–1924, 1925–1926, 1929–1930, 1936–1937) та шість разів спікер Парламенту Фінляндії. Один із лідерів Аграрної партії.

Кюесті Калліо
фін. Kyösti Kallio
Ім'я при народженні фін. Gustaf Kalliokangas
Народився 10 квітня 1873(1873-04-10)[1][2][3]
Юлівієска, Північна Пог'янмаа, Фінляндія
Помер 19 грудня 1940(1940-12-19)[4][1][…] (67 років)
Центральний вокзал Гельсінкі, Гельсінкі[4]
·гострий інфаркт міокарда
Країна  Фінляндія[4]
Діяльність політик
Alma mater Oulun Lyseon Lukiod
Знання мов фінська
Посада депутат Едускунта[5], президент Фінляндії[4], прем'єр-міністр Фінляндії, Minister of Agriculture and Forestryd[4], прем'єр-міністр Фінляндії, прем'єр-міністр Фінляндії, прем'єр-міністр Фінляндії і Speaker of the Parliament of Finlandd
Партія Фінляндський центр[5]
Конфесія лютеранство
У шлюбі з Kaisa Kalliod
Діти (6) Kalervo Kalliod, Kerttu Saalastid і Katri Kaarlonend
Автограф
Нагороди

Політик правого спрямування. Національність — швед.

Біографія

Вихований у невеличкому місті Фінляндії в епоху Російської імперії. Батько, незважаючи на шведське походження, послідовно підтримував фінський національний рух, так що згодом його син одружився з фінською націоналісткою Кайсою Калліо та офіційно прийняв фінське ім'я та прізвище — Кюесті Калліо. Найбільший вплив на Ґустафа Калліоканґаса — майбутнього Кюесті Калліо — справив викладач фінського ліцею в Оулу Мауно Русендаль та письменник Сантері Алкіо.

Під час громадянської війни у Фінляндії різко виступив проти червоного руху, зазнав репресій, але згодом один із перших закликав до масштабного національного примирення. Проте це не завадило йому 1923 домогтися заборони комуністичної партії. Також на високому політичному рівні провадив боротьбу за сухий закон, пропагував тверезий спосіб життя.

1 березня 1937 обраний Президентом Фінляндії. На цьому посту він зустрів агресію СРСР, яка переросла у тримісячну Зимову війну. Весною 1940 фактично втратив владу, яка перейшла до оточення маршала Маннергейма.

Помер від інфаркту міокарда.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Proleksis enciklopedija — 2009.
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  4. Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1940-1941. — P. 323–324. — ISBN 8423945871
  5. Vuoden 1907 eduskuntavaaleissa valitut kansanedustajat — oikeusministeriö.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.