Кібіров Тимур Юрійович

Тимур Кібіров (справжнє прізвище Запоєв) народився 15 лютого 1955 року в осетинській родині. Батько — офіцер Радянської армії. Мати — вчителька в середній школі.

Закінчив історико-філологічний факультет МОПІ. У 1998 році був головним редактором видання «Пушкін». Працював на телекомпанії НТВ та радіостанції «Культура». Перекладав вірші Ахсара Кодзаті з осетинської мови (з підрядника).

З 1995 року — член російського Пен-центру (вийшов у 2017 році). З 1997 року член редакційної ради журналу «Літературний огляд».

Публікувався в самвидаві. Дебютував у пресі наприкінці 1980-х років. Його поезію відносять до постмодернізму, соц-арту і концептуалізму. Для Кібірова характерно пересмішництво, пародія, орієнтація на приховане і відкрите цитування як класичної літератури, так і радянських, ідеологічних або рекламних штампів.

Андрій Льовкін так висловився про творчість Кібірова:

Тимур Кібіров — найтрагічніший російський поет останніх десяти років (як мінімум, враховуючи і Бродського).

Творчості Тимура Кібірова властивий епічний розмах. Ось як говорить про це Олена Фанайлова:

Кібіров — один з небагатьох сучасних поетів, який регулярно пише поеми й просто дуже довгі розповідні вірші. А це велике мистецтво, поколінням російських постмодерністів практично втрачене. Тобто у Кібірова є тяга до епічного розмаху.

З другої половини 1990-х років він відходить від актуальної громадянської тематики. У його зрілій поезії і прозі знаходять актуалізацію євангельські теми, явно виражене пушкінське начало: «У нього пушкінські інтимності і задушевні ніжності, пушкінська велелюбність» (Євген Єрмолін)[2].

У 2008 році Тимур Кібіров став лауреатом премії «Поет». Як приз він отримав $50 тис.

У 2011 році нагороджений премією Уряду Російської Федерації за ліричну збірку «Вірші про кохання».

Тимур Кібіров читає свої вірші у 2011 році

• Общие места. — М.: 1990 
• Календарь. — Владикавказ: 1991 
• Стихи о любви. — М.: 1993 
• Сантименты: Восемь книг. — Белгород: 1994.- 384 с.  — ISBN 5-8489-0001-9
• Когда был Ленин маленьким. — СПб.: 1995 
• Парафразис. — СПб.: 1997 
• Памяти Державина. — СПб.: Искусство, 1998. — 256 с. — ISBN 5-210-01526-2 
• Избранные послания. — СПб.: 1998 
• Интимная лирика. — СПб.: 1998 
• Нотации: Книга новых стихотворений. — СПб.: 
• Пушкинский фонд, 1999. — 72 с. ISBN 5-85767-009-8 
• Улица Островитянова. — М.: 2000 
• Юбилей лирического героя. — М.: Проект ОГИ, 2000. — 48 с. 
• Amor, exil. — СПб.: Пушкинский фонд, 2000. — 64 с. 
• «Кто куда, а я — в Россию». — М.: Время, 2001. — 512 с. 
• Шалтай-болтай. — СПб.: Пушкинский фонд, 2002. — 56 c. — ISBN 5-89803-103-0 
• Стихи. — М.: Время, 2005. — 856 с. — ISBN 5-9691-0031-5 
• Кара-барас. — М.: Время, 2006. — 64 с. — ISBN 5-9691-0098-6 
• На полях «A Shropshire lad». — М.: Время, 2007. — 192 с. — ISBN 978-5-9691-0234-7 
• Три поэмы. — М.: Время, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-9691-0312-2 
• Стихи о любви. — М.: Время, 2009. — 896 с. — ISBN 978-5-9691-0372-6 
• Греко- и римско-кафолические песенки и потешки. 1986—2009. — М.: Время, 2009. — 80 с. — ISBN 978-5-9691-0448-8 
• Лада, или Радость. — М.: Время, 2010. — 192 с. — ISBN 978-5-9691-0568-3 
• Избранные поэмы. — М.: ИГ Лениздат, 2013. — 128 с. — ISBN 978-5-4453-0210-0 
• См.выше. — М.: Время, 2014. — 80 с. — (Поэтическая библиотека) ISBN 978-5-9691-1182-0 
• Муздрамтеатр. — М.: Время, 2014. — 80 с. — (Поэтическая библиотека) ISBN 978-5-9691-1258-2 
• Время подумать уже о душе: 2014—2015 (своевременная книжка). — СПб.: Пушкинский фонд, 2015. — 188 с. ISBN 978-5-89803-246-3

• Живий журнал Тимура Кібірова
• «Неофіційна поезія» Тимур Кібіров
• Тимур Кібіров на сайті «Літературного радіо», аудіозаписи.
• Поема осетинського поета Ахсара Кодзаті в перекладі Тимура Кібірова.
• П. А. Ковальов. Концептуалистский почерк Тимура Кибирова
• Виступ Тимура Кібірова у програмі «Лінія життя»