Кілен-бухта
Кілен-бухта — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту. Бухту продовжує Кілен-балка.
| |
Вид на бухту з першого бастіону | |
| |
Карта бухт основного рейду | |
44°36′ пн. ш. 33°33′ сх. д. | |
Море | Чорне море |
---|---|
Прибережні країни |
Україна *Севастополь |
Міста та поселення | Севастополь |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 705885 |
Кілен-бухта Кілен-бухта (Автономна Республіка Крим) Кілен-бухта Кілен-бухта (Sevastopol) | |
Кілен-бухта у Вікісховищі |
За однією з версій в бухті в 15 сторіччі розташовувався порт князівства Феодоро Авліта. За іншою версією цей порт знаходився у місці впадання Чорної річки до Севастопольської бухти, ближче до фортеці Каламіта.
Саме в цій бухті стояли перші російські кораблі, ще до заснування Севастополя. В листопаді 1782 сюди увійшли кораблі «Обережний» та «Хоробрий», які провели тут всю зиму.
Свою назву бухта отримала від способу чищення дна кораблів, який практикували тут в перші роки Севастополя. Кораблі кілевали, тобто схиляли набік так, щоби дно вийшло з води на сушу. А потім очищали від мулу, водоростей та мушель.
У 1836–1850 береги бухти упорядкували за проектом інженера Власова[1].
На самому початку XX століття на берегах бухти вченим Олександром Поповим відкрита школа радистів. А 1910 року тут створена радіостанція «Севастополь» потужністю 25 кВт. Радіостанція була облаштована чотирма залізними щоглами висотою 65 метрів. Сигнал з неї доходив до Парижа, Бізерти, Ліона, Бухареста, Каїра[2].
Після Другої світової війни на березі Кілен-бухти збудували 13-й судноремонтний завод, який діє і сьогодні.