Радіостанція

Цифрові радіостанції (DRM, Digital Radio Mondiale) передають стислий і закодований цифровий сигнал. Діапазони від ДХ до КХ. Якість висока при невеликій потужності передавача. Вже ведуться регулярні передачі десятків станцій, однак формат поки не отримав широкого поширення через непоширеність приймачів.

УКХ (МХ і ДМХ) радіостанції, що передають телевізійний сигнал. Мовлення локальне. Ширина сигналу від 4 до 6 МГц. У широко використовуваному поки аналоговому телебаченні (NTSC, PAL, SECAM) використовується амплітудна модуляція для передачі зображення і частотна модуляція для передачі звуку.

КХ радіостанція Fusprech на бронетранспортері, Німеччина, 1941

Бортові радіостанції встановлюються на мобільних об'єктах військового або цивільного призначення (автомобілях, літальних апаратах, суднах, танках і т. д.). Використовується УКХ-діапазон — для ближнього (диспетчерського) зв'язку та ДХ, СХ, КХ — для далекого зв'язку.

Різновид бортових радіостанцій (інший термін Радіостанції, що перевозяться). Застосовуються для організації радіоканалів на ПУЗ (польових вузлах зв'язку). Частково застосовуються, як особисті радіостанції посадових осіб.

Радіостанція середньої потужності на базі ЗіЛ-131. Набула широкого розповсюдження у військах, тому можна привести як приклад автомобільної радіостанції.

ТТХ

• відносна нестабільність частоти . . . 10 -7 (довготривала);
  • 2,5х10 -8 (добова);
• кількість ЗПЧ. . . . 20 (10 — КВ-діапазон; 10 — УКХ-діапазон);
• потужність передавача……………… не менш 1200 Вт на навантаженні 75 Ом;
• чутливість приймача: AT…………………………….. 0,3-0,6 мкВ;
  • ЧТ, ДЧТ, ВІД………………………………….0,4-0,9 мкВ;
  • ОМ…………………………………………. 2 мкВ;
  • AM…………………………………………..6-8мкВ;
  • ЧС…………………………………………..3-4 мкВ.

Види радіосигналів

• 1. A3J — А1(В1) — одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі з пригніченою несучої.
• 2. АЗА — А1(В1) — одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі із залишком несучої 10 %.
• 3. АЗН — А1(В1) — одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній (нижній) бічній смузі із залишком несучої 50 %.
• 4. АЗВ — ослаблена 2К ТФ — двоканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній і нижній незалежним бічних смугах і залишком несучої 10 %.
• 5. АЗВ — пригнічена 2К ТФ — двоканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по верхній і нижній незалежним бічних смугах і пригніченою несучої.
• 6. АЗВ — ослаблена 1К ТФ — одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по двох бічних смугах і залишком несучої 10 %.
• 7. АЗВ — пригнічена 1К ТФ — одноканальна телефонна робота з односмуговою модуляцією по двох бічних смугах і пригніченою несучої.
• 8. F3 — одноканальна телефонна робота з частотною модуляцією (дозволяється використовувати тільки в діапазоні 20-60 МГц).
• 9. А1 — амплітудна телеграфна робота зі швидкістю до 25 Бод.
• 10. Fl-125, Fl-200, Fl-250, Fl-500, Fl-1000, F1-6000 — одноканальна частотна телеграфна робота зі зрушеннями частот 125, 200, 250, 500, 1000 і 6000 Гц відповідно.
• 11. F6-125, F6-200, F6-500, F6-1000 — двоканальна частотна телеграфна робота зі зрушеннями частот 125, 200, 500 і 1000 Гц відповідно.
• 12. F9 — телеграфна робота щодо фазовою маніпуляцією зі швидкостями 300 і 500 Бод.

Антени радіостанції

• а) передавальні:
  • штирьова антена висотою 4 (3) м на даху кузова (АШ-4);
  • антена зенітного випромінювання (АЗИ-рос. Антенна зенитного излучения);
  • логоперіодична антена (ЛНА);
  • широкодіапазонна антена (ШДА);
  • λ-подібна антена;
  • похилий диполь з довжиною плечей по 13 м (Д2х13), з якого може бути утворена Т-подібна антена (Т2х13);
  • комбіноване антенне полотно, з якого можуть бути утворені:
    • V-подібна антена з довжиною плечей по 46 м (V2x46);
    • похилий диполь з довжиною плечей по 40 м (Д2х40), з якого може бути утворена Т-подібна антена (Т2х40);
    • кутовий диполь з довжиною плечей по 40 м (ДУ2х40);

• б) приймальні
  • штирьова антена висотою 3 м, встановлена на щоглі;
  • феритова приймальна антена (ФАП) на даху кузова;
  • похилий диполь з довжиною плечей по 13 м (Д2х13);
  • логоперіодична антена (ЛНА);
  • λ-подібна антена (15x60);
  • комбіноване антенне полотно, з якого можуть бути утворені:
    • V-подібна антена з довжиною плечей 46 м (V2x46);
    • похилий диполь з довжиною плечей 40 м (Д2х40);
    • λ-подібна антена з довжиною плечей 46 м (15x46).

Антени підвішуються і встановлюються на дві телескопічні щогли висотою 12 м. Майданчик для розгортання всього комплекту антен потрібно не менше 150×100 м.

Дальність радіозв'язку

• а)при роботі на стоянці:
  • КХ-діапазоні до 2000 км;
  • в УКХ-діапазоні до 200 км;
• б)при роботі в русі зі швидкістю 30 км/год:
  • КХ-діапазоні до 300 км;
  • в УКХ-діапазоні до 75 км.

Електроживлення радіостанції здійснюється від мережі змінного трифазного струму напругою 380 В (2 фази по 220 В) частотою 50 Гц від одного з первинних джерел живлення

• промислової мережі 380 В (2 фази по 220 В);
• уніфікованої електроустановки змінного струму ЭУ131-8-Т/400 (відбору потужності);
• агрегату бензоелектричногоо АБ-8-Т/400;
• електростанції ЕСБ-12-Т/400, розміщеної в окремому причепі.

Електростанція є основним джерелом живленя на стоянці. Час безперервної роботи без додаткової заправки паливом 8 годин.

Бензоелектричний агрегат є основним джерелом живлення в русі. Час його безперервної роботи без додаткової заправки пальним 4 години, а з додатковими заправками 24 години.

Уніфікована електроустановка і промислова мережа є резервними джерелами живлення і можуть використовуватися тільки на стоянці. Живлення радіостанції від нестабільної промислової мережі може здійснюватися тільки через стабілізатор напруги, який перевозиться окремо (може встановлюватися в радіостанції).

В радіостанції передбачена можливість підключення зовнішнього споживача електроенергії. При живленні радіостанції від бензоэелектричного агрегату підключення зовнішнього споживача не передбачено.

Сумарна потужність, споживана радіостанцією, не повинна перевищувати при живленні від ЕУ і АБ їх номінальної потужності, а при живленні від промислової мережі через стабілізатор напруги його номінальної потужності.

Керування радіостанцією може проводитися

• з апаратного відсіку;
• з кабіни водія;
• з приймальної апаратної по кабелю або радіорелейної лінії;
• з КШМ по кабелю;
• з кінцевих апаратних по кабелю;
• з винесеного телефонного апарату (ВТА) на відстань до 500 м.

З апаратного відсіку забезпечуються

• включення і вимикання радіостанції;
• увімкнення та вимкнення високої напруги;
• переналаштування передавача і приймача на будь-яку з 10 ЗПЧ[1] (KХ — або УКХ-діапазоні);
• ведення дуплексного і симплексного телефонного і телеграфного радіозв'язку у всіх режимах роботи;
• ведення дуплексного адаптивного радіозв'язку;
• службовий зв'язок з зовнішніми абонентами.

З кабіни водія забезпечуються

• ведення дуплексного і симплексного телефонного радіозв'язку;
• службовий зв'язок з екіпажем радіостанції і з зовнішніми абонентами по радіостанції Р-105М (Р-159).

З приймальної апаратної забезпечуються

• увімкнення та вимкнення живлення передавача радіостанції;
• увімкнення та вимкнення високої напруги;
• переналаштування передавача на будь-яку з 10 ЗПЧ;
• дистанційне управління передавачем в телефонному або телеграфному режимі;
• ведення дуплексного адаптивного радіозв'язку.

З кінцевих апаратних забезпечуються

• дуплексний телефонний і телеграфний радіозв'язок;
• службовий зв'язок з апаратним відсіком.

З винесеного телефонного апарату забезпечуються

• симплексний телефонний радіозв'язок;
• службовий зв'язок з апаратним відсіком.

Екіпаж радіостанції складається з 4 чоловік:

• начальника радіостанції,
• радіотелеграфіста,
• механіка-радіотелефоніста
• і водія-електрика.

Час готовності до роботи — не більше 30 хв при температурі навколишнього середовища поза кузова -40 °С з включеним обігрівом апаратного відсіку.

Час розгортання — на всі типи антен в літніх умовах не більше 2 год 30 хв.

Кліматичні умови. Апаратура радіостанції розрахована на безперервну роботу при температурі навколишнього середовища поза кузова від -40 до +40 0С і відносній вологості 95-98 %.

Транспортна база. Апаратура радіостанції розміщена в кузові К6-131, встановленому на шасі автомобіля ЗІЛ-131. Кузов з допомогою перегородок розділений на 3 відсіки: апаратний, що передає і агрегатний.

У конструкції радіостанції передбачена можливість установки додаткового устаткування — радіорелейної станції Р-415В або ШАЗ[2] Т-230-1А або Т-225.

Маса радіостанції з повною заправкою і екіпажем не перевищує 10 500 кг.

Радіостанція може транспортуватися літаком Ан-22.

Радіостанції невеликої маси і габаритів, часто мають додаткові пристосування для носіння — темляки, застібки, лямки і т. д. За призначенням можуть бути професійні (у тому числі військові), побутові, радіолюбительські (для радіоспорту), а також аварійно-рятувальні.

Використовуються для придушення сигналу небажаних радіостанцій, наприклад, зарубіжних радіостанцій (РЕБ — радіоелектронна боротьба). Часто використовуються військовими для порушення зв'язку супротивника.

Застосовуються передачі (на тій же частоті):

• випадкового сигналу (виття)
• того ж сигналу, але зі зрушенням за часом
• сигналу іншої радіостанції (китайський спосіб)

Широко застосовувалися в СРСР, до кінця 1988 року, поступово припинили свою роботу, деякі з них були переобладнані під радіомовні. В даний час, за непідтвердженими даними, існують в Китаї, на Кубі та в КНДР.

Основна стаття: Радіорелейний зв'язок

Приймально-передавальні станції з направленими антенами, утворюють ланки (радіорелейні лінії). Відстань між станціями до декількох сотень кілометрів (маючи на увазі і тропосферні лінії). Застосовуються для побудови ліній зв'язку там, де прокладка кабелів неможлива або невигідна. При застосуванні у військовій зв'язку радіорелейні лінії є основою «опорної мережі» при переміщенні військ.

Основна стаття: Радіонавігація

Застосовуються для ближньої (діапазони ДХ і СХ) і дальньої навігації літаків, кораблів, підводних човнів, тощо (передавачі систем LORAN, «Консоль», «Альфа», «Омега», наземні та космічні передавачі систем GPS, ГЛОНАСС і «Бейдоу»).

Для забезпечення польотів літаків використовуються маркерні радіомаяки (МРМ), ближні (БПРС) і далекі (ДПРС) приводні радіостанції.

Морські маяки іноді, крім світлового та звукового сигналів, передають також і радіосигнал.