Кілосанідзе Олена Олександрівна

Олена (Неллі) Кілосанідзе народилася 5 листопада 1935 року в Тбілісі. У 1957 році вступила до театрального училища імені Б. В. Щукіна (курс В. Етуша), в 1959 році перевелася до Тбіліського театрального інституту імені Шота Руставелі і закінчила його в 1963 році (акторський факультет, педагоги Г. Сарчемілідзе, А. О. Хорава).

Ще студенткою була запрошена в Тбіліський російський театр імені О. С. Грибоєдова на головну роль Кеттрін у виставі «Вид з мосту» по п'єсі А. Міллера (реж. М. І. Туманішвілі). З 1963 року зарахована в трупу того ж театру. Працювала в театрі до 1995 року.

Також Неллі Кілосанідзе працювала викладачкою сценічної мови в Тбіліському театральний інститут імені Шота Руставел в 1985—1993 роках. З 1995 року — викладач театральних дисциплін у Дитячій школі мистецтв № 7 (театральній) м. Москви, в 1999—2016 рр. — художній керівник цієї школи. Керує колективом «Міраж», трупа якого складена з випускників театральної школи[2].

• Батько — Сагінашвілі Олександр Георгійович (1892—1938), офіцер
• Мати — Підгорецька Ірина Миколаївна (1911—1987), театральний художник
• Чоловік — Кілосанідзе Тенгіз Костянтинович (1933—2011), фізик
• Син — Кілосанідзе Костянтин Тенгізович (нар. 1961), філолог
• Дочка — Кілосанідзе Гелена Тенгізівна (нар. 1971), біофізик, програміст

• Заслужена артистка Грузинської РСР (1967).
• Народна артистка Грузинської РСР (1983).

• Кеттрін — «Вид з мосту» А. Міллер (1962, реж. М. Туманішвілі)
• Принцеса — «Звичайне диво» Шварц (1963, реж. Н. Деметрашвілі)
• Вірочка — «Перед вечерею» В. Розов (1963, реж. К. Сурмава)
• Ліда — «Моя старша сестра» О. Володін (реж. Н. Ешба)
• Наташа — «104 сторінки про любов» Е. Радзинський (реж. М. Кучухідзе)
• Асель — «Топольок мій у червоній косинці» Ч. Айтматов (реж. К. Сурмава)
• Геля — «Варшавська мелодія» Л. Зорін (1967, реж. К. Сурмава)
• Феррі — «Дивна місіс Севідж» Д. Патрік (реж. Н. Ешба)
• Стелла — "Трамвай «Бажання» Т. Вільямс (реж. С. Челідзе)
• Нази — «Дуель» М. Байджієв (1968, реж. К. Сурмава)
• Інга — «Солов'їна ніч» В. Єжов (1969, реж. С. Челідзе)
• Віктоша — «Казки старого Арбату» О. Арбузов (1972, реж. К. Сурмава)
• Лариса Дмитрівна — «Безприданниця» О. Островський. (1972, реж. Р. Портер)
• Ніна Леонідівна — «В цьому милому, старому будинку» О. Арбузов (1972, реж. Г. Лордкіпанідзе)
• Сара — «Іванов» А. П. Чехов (1972, реж. Г. Лордкіпанідзе)
• Едіт Піаф — «Едіт Піаф» В. Легентов (1973, реж. Ю. Шевчук)
• Анна Австрійська — «Три мушкетери» М. Розовський, Ю. Ряшенцев (1976, О. Товстоногов)
• Жінка — «Смак черешні» А. Осецька (1976, О. Товстоногов і Л. Джаші)
• Моніка Штеттлер — «Фізики» Дюрренматт (1977, О. Товстоногов)
• Ніна Грибоєдова — «Світлої пам'яті…» Є. Кілосанідзе (1979, О. Товстоногов)
• Мати — «Двері грюкають» М. Фермо (1980, реж. Г. Чакветадзе)
• Марія — «Закон вічності» Н. Думбадзе (1981, реж. Р. Жорданія)
• Цариця Зейнаб — «Зрада» А. Сумбаташвіли-Южин (1983, реж. Г. Жорданія)
• Ганна Боженицька — «Година пік» Е. Ставинський (1984, реж. Г. Жорданія)
• Королева Анна — «Склянка води» Е. Скриб (1985, реж. Л. Джаші)
• Віра Петрівна — «Дзвони» Г. Мамлин (1988, К. Сурмава)
• Вівіан Буасьєр — «Будьте здорові» П. Шено (1989, реж. Л. Джаші)
• Доріс — «В майбутньому році, в той же час» Б. Слейд (реж. В. Сабо)
• Раневська — «Вишневий сад», А. П. Чехов (реж. Г. Кавтарадзе)
• Ганна Вирубова — «Распутін» М. Лашер (1993, реж. Г. Кавтарадзе)

• 1962 — Бувальщина, розказана пензлем — вона
• 1963 — Зліт — бортпровідниця

• «Вітальня Ніни Грибоєдової» (Гран-прі на Шостому московському відкритому музично-театральному фестивалі, Москва, 2003; Лауреат 1-го ступеня Грантового театрального конкурсу «ТріумF», Санкт-Петербург, 2016)
• «Щоденник Анни Франк»
• «Пігмаліон»
• «Склянка води»
• «Біда від ніжного серця»
• «Мері Поппінс»
• «Пеппі Довгапанчоха»
• «Дивна місіс Севідж» (Диплом лауреата I ступеня і диплом «Абсолютний чемпіон» у Міжнародному турнірі мистецтв «Слався, Вітчизно!», Сочі, 2017)
• «Ожилі портрети. Срібний вік»
• «Наше містечко»

• Інтерв'ю в документальному фільмі про Арчила Гоміашвілі.
• Олена (Неллі) Кілосанідзе у статті, присвяченій 170-річчю російського театру в Грузії
• Стаття про Н. Кілосанідзе на сторінках 48-51 журналу «Російський клуб»
• Стаття в газеті «Граємо з початку. Da capo al fine»
• Олена Кілосанідзе в списку дійсних членів Російського дворянського зібрання