Туманішвілі Михайло Іванович

З 1939 року служив у Червоній Армії в місті Шепетівка (Україна). Закінчив школу молодших командирів зв'язку. Учасник війни. Був у полоні, двічі втікав. У 1944 році був демобілізований.

В 1949 році закінчив режисерський факультет Тбіліського театрального інституту за класом Георгія Товстоногова.

З 1949 по 1971 рік — режисер Тбіліського театру ім. Ш. Руставелі (в 1965—1966 — головний режисер).

З 1971 по 1975 рік — головний режисер Грузинського телебачення.

З 1975 року — головний режисер театральної майстерні при кіностудії «Грузія-фільм», а з 1978 року — перший художній керівник створеного Тбіліського Театру кіноактора при кіностудії, членами трупи якого стали випускники його експериментального курсу[1].

З 1949 року веде педагогічну діяльність в Тбіліському театральному інституті ім. Ш. Руставелі (з 1973 — професор). В період 1971—1975 років — викладач експериментальних груп при Театрі ім. Ш. Руставелі.

Помер 11 травня 1996 в Тбілісі. Похований в Дідубійському пантеоні.

• 1949 — «Вечнозеленые холмы» В. Карсанідзе
• 1950 — «Незабываемый 1919-й» В. Вишневського
• 1951 — «Люди, будьте бдительны!» за Ю. Фучиком
• 1952 — «Нотатки божевільного» за М. Гоголем
• 1952 — «Канун грозы» П. Маляревського
• 1954 — «Испанский священник» Дж. Флетчера
• 1954 — «Гаити» В. Дюбуа (спільно з А. Васадзе)
• 1955 — «Тариэл Голуа» Л. Кіачелі
• 1956 — «Доктор философии» Б. Нушича
• 1956 — «Деловой человек» І. Вакелі
• 1958 — «Повесть о любви» К. Буачідзе
• 1958 — «Ангела» Г. Севастикоглу
• 1959 — «Такая любовь» П. Когоута
• 1960 — «Иркутская история» О. Арбузова
• 1960 — «Бунт женщины» Сендербю
• 1962 — «Дети моря» Г. Хухашвілі
• 1962 — «Хозяйка гостиницы» К. Гольдоні
• 1963 — «Чинчрака» Г. Нахуцришвілі
• 1966 — «Король Лір» В. Шекспіра
• 1968 — «Антигона» Ж. Ануя
• 1969 — «Пока арба не перевернулась» О. Іоселіані
• 1970 — «Мост» О. Чхаідзе
• 1981 — «Дон Жуан» Мольєра
• 1981 — «Наш городок» Т. Вайлдера и Р. Габріадзе
• 1982 — «Свиньи Бакулы» за Д.С. Клдіашвілі
• 1996 — «Амфитрион-38» Ж. Жироду
• «Голос человеческий» Ж. Кокто

• Народний артист Грузинської РСР (1961)[2]
• Народний артист СРСР (1981)
• Державна премія СРСР (1988)
• Державна премія Грузинської РСР ім. Коте Марджанішвілі (1980, за книгу «Пока не началась репетиция»)
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Вітчизняної війни II степени
• Орден Червоної зірки
• Медаль «За бойові заслуги»
• Почесний громадянин Тбілісі (1986).

• Роберт Стуруа, театральний режисер
• Темур Чхеїдзе, театральний режисер
• Георгий Кавтарадзе, театральний режисер
• Кети Долідзе, кінорежисер
• Бадри Майсурадзе, оперний співак, соліст Большого театру
• Леван Абашидзе, кіноактор
• Зураб Кипшидзе, кіноактор, телеведучий
• Давид Доіашвілі, грузинський театральний режисер
• Георгий Левашов-Туманов, кінорежисер
• Константин Кереселідзе, кінорежисер, кінодокументаліст.

Ім'я режисера носить державний Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі в Тбілісі, а також створений в 1997 році Міжнародний національний фестиваль мистецтв «Сачукарі» (інші назви: «Подарунок», «Geoselis Gift»)[3].

• М.И. Туманишвили. Введение в режиссуру. - М.: Театр "Школа драматического искусства", 2003. - 270 с. (составитель Н. Ю. Казьмина)[4]
• Режиссёр уходит из театра : [Воспоминания режиссёра] / Михаил Туманишвили, - Тбилиси.: Союз театр. деятелей Грузии, 1989
• Натела Урушадзе. Рассказ главного свидетеля (воспоминания о М.И. Туманишвили) - Саранск, 2001 [5]

• По материалам Большого энциклопедического словаря
• Некролог в журнале «Огонек» (авторства Наталії Кримової)

Категорія:Поховані в Дідубійському пантеоні