Кілт

Найдавніший опис кілта в гірській Шотландії датується 1594 роком.

«Їхній верхній одяг являє собою крапчате вбрання різноманітних кольорів, з численними складками до середини литок, з поясом навколо талії, надягають через ноги.»

Слово кілт, ймовірно, походить від англо-шотландського kilt, що означає «обгортати одяг навколо тіла». У свою чергу, шотландське слово походить від давньоісландської kjilt («складчастий»), що прийшло від вікінгів, у яких був подібний, але з тартаном, складчастий одяг.

В Гірській Шотландії (Highlands), з її дощовим кліматом і гірським рельєфом, великий плед був незамінний. Він давав свободу рухів, зігрівав, швидко висихав, чого не можна було сказати про штани. На ніч він перетворювався в теплу ковдру. Коли в бою вимагалась максимальна свобода рухів, плед можна було легко скинути і нестись в атаку, так би мовити, без штанів.

У 1746, після придушення останнього повстання якобітів, британська влада заборонила носіння кілта, великого пледа і будь-якого іншого національного одягу з тартана. Жорстка заборона діяла цілих 36 років. Великий плед і кілт вижили завдяки шотландським полкам британської армії, солдати яких були офіційно екіпіровані пледами та іншими елементами національного одягу.

Хоч кілт і є традиційним шотландським одягом, частиною його загальнонаціональної культури він став порівняно недавно. Тільки в середині 19-го століття кілт став популярним серед шотландського дворянства та інтелігенції, а згодом був прийнятий рівнинними жителями і всією шотландською діаспорою за кордоном. Інші сучасні представники кельтської групи: ірландці, валлійці, жителі острова Мен, теж взяли носіння кілта (хоч і в меншій мірі в порівнянні з шотландцями).

Всі шотландці можуть носити кілт (хоча раніше це був винятково чоловічий одяг), але тільки чоловіки носять споран на кілті. Споран — це шкіряна «сумочка» з хутром, що висить на стегнах, на паску. Чому лише чоловіки носять її і з якої причини? Є багато історій на цю тему. Одна з них розповідає, що під час боїв між англійцями та шотландцями був потрібен хоч якийсь захист тіла. Оскільки шотландці були переважно фермерами, в них не було грошей на професійну броню солдатів. Отож обрали, хоч і малий але захист для найціннішої частини свого тіла — жорстку шкіряну сумку з хутром.

Цей предмет одягу відомий під багатьма іншими іменами: Great Plaid, Feileadh Mor, Breacan Feile, Belted Plaid, за суттю являє собою два шматки товстої вовняної тканини, зшитих разом. Довжина його може бути в межах від 4,5 до 9 ярдів (приблизно 4,1-8,2 м), однак найпоширеніша довжина — 6-7 ярдів (5,5-6,5 м). Складки на одній частині тканини збиралися вручну і закріплювалися за допомогою широкого ременя. Інша частина могла бути закинута поверх лівого плеча і використовуватися як плащ; або бути закріпленою на ремені, частково спадаючи з нього; або ж накривати плечі і голову при поганій погоді, а також служив покривалом вночі.

В описі 1746 сказано:

«Цей одяг досить вільний і допомагає чоловікам, які звикли до нього, долати важкі перешкоди: здійснювати швидкі переходи, переносити суворість погоди, переправлятися через річки. Кілт однаково зручний як для життя в лісі, так і в будинках. Словом, він допомагає впоратися з тим, з чим звичайний одяг не в силах.»

Досі багато сперечаються про час появи великого пледа, але достеменно відомо, що він вже існував на початку 17-го століття. Більш ранні зображення «кілта» ілюструють скоріш довгу (до колін) сорочку зі шкіри, льону або парусини, з великою кількістю складок і іноді простьобану для кращого захисту. Найчастіше великий кілт асоціюється з шотландськими горянами, але він також використовувався на бідних сільських рівнинних територіях.

Під словом кілт сучасники зазвичай розуміють саме малий кілт (англ. Little kilt, Feileadh Beg) тобто нижню частину великого кілта — шматок вовняної тканини, обертається навколо стегон, поли якого досягають коліна. Часто він тримається вже не на ремені, а на звичайних ремінцях з пряжками. До нижнього кута зовнішнього краю кріпиться спеціальна шпилька — Kilt pin, вона не скріплює полів між собою, а слугує для обважнення.

Кілт, найімовірніше, з'явився тільки на початку 18 століття, як менш громіздка і менш обтяжлива альтернатива великому пледу. Досі не відомо, що собою представляли перші кілти, яким чином вони були зшиті. За легендою, кілт був винайдений в 1725 англійцем Роулінсоном, керуючим на сталеливарному заводі в Лохабері. Саме він запропонував для зручності залишити лише нижню частину великого пледа.

Найстаріший зі збережених кілтів датується 1794 роком і носився солдатом полку Gordon Highlanders.

Сучасний кілт — це досить складна конструкція з 3-8 ярдів матерії, зазвичай вовни. Традиційні кілти шиють з тартана, але бувають утилітарні або супермодні кілти і з інших типів тканини. Розрізняють 2 основних способи плісування кілтів — box pleated і knife pleated. Зроблені з важкої товстої вовни, кілти практично не мнуться і вірно служать своїм власникам довгі роки.

• Колір клітинки на матеріалі й точний її візерунок залежить від клану до якого належить шотландець/шотландка.
• На кілті ще часто можна зустріти брошку — звичайно ж, кожен клан також має свою, а пристібають її в нижньому правому кутку.
• Деякий час в шотланській армії не прийнято було вдягати спідню білизну під кілт.

• «Істинний шотландець»
• Спорран
• Саронг
• Парео

• Як правильно одягати Great Plaid з фотографіями(англ.)
• Історія кілта і сучасність
• Шотландська спідничка // Витяг з Нормана Дейвіса «Європа. Історія»
• Магазин шотландського костюму, тематичні матеріали