Кільмезька вузькоколійна залізниця
Кільме́зька вузькоколійна залізниця (рос. Кильмезская узкоколейная железная дорога) — вузькоколійна залізниця, що функціонувала в другій половині XX століття на території Сюмсинського району Удмуртії та Унинського району Кіровської області, Росія.
| Статус | майже розібрана |
|---|---|
| Штаб-квартира | село Кільмезь |
| Роки функціонування | 1949—1998 |
| Країна |
 Росія |
| Експлуатаційна довжина колій | 128 км |
| Кількість станцій | 6 |
| Кільмезька вузькоколійна залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Початковим пунктом залізниці було селище Кільмезь (нині село Сюмсинського району), поблизу кінцевої станції на ширококолійній залізниці Іжевськ-Кільмезь. Вузькоколійка була лісовозною, знаходилась в підпорядкуванні Сюрецького ліспромгоспу. Згідно зі звітами Міністерства лісової промисловості СРСР, перша ділянка залізниці була збудована 1949 року.
З 1966 року протягом довгого часу Кільмезька вузькоколійка була об'єднана із двома сусідніми — Пумсинською та Віняшур-Біїнською. 1975 року був збудований залізничнмий міст через річку Кільмезь, завдяки якому вузькоколійка була безпосередньо з'єднана з селищем. Станом на 1990 рік довжина експлуатаційних ділянок становила 217 км, в тому числі магістральних шляхів 110 км, гілок постійної дії 80 км, станційних шляхів 27 км. З початком розпаду СРСР почався занепад вузькоколійки, з середини 1990-их років були розібрані ділянки до селищ Пумсі та Віняшур-Бія. Станом на 1997 рік лишалась лише ділянка Кільмезь-Березока, а до кінця 1998 року залізниця була майже повністю розібрана. Станом на 2006 рік в Кільмезі залишались лише локомотив та пасажирські вагони, перетворені в службові приміщення. На місці магістральної лінії була прокладена ґрунтова дорога.
