Кім Фупц Окесон
Кім Фупц Окесон (* 12 вересня 1958 року Вестербро, Копенгаген, Данія) — данський письменник, ілюстратор, комічний письменник і сценарист.
Кім Фупц Окесон | |
---|---|
Ім'я при народженні | дан. Kim Fobian Aakeson[1] |
Народився |
12 вересня 1958[2][3][…] (63 роки) Копенгаген, Данія[2] |
Країна | Данія[3] |
Діяльність | сценарист, автор, ілюстратор, письменник |
Alma mater | Данська кіношколаd (1995) |
Знання мов | данська[4] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0007344 |
Біографія
Після того, як розлучилися його батьки[5], Кім Фупц Окенсон ріс в Альбертслунні та закінчив гімназію Валленсбек в 1977 році, після чого він навчався у вищій школі Твіндс Райсд (Tvinds Rejsende), основним напрямком якої є вивчення досвіду життя в країнах що розвиваються. Опісля він повернувся до Копенгагена з друзями, де тримався на плаву завдяки різним творчим професіям. Малював, писав, створював музику і періодично працював у місцевій радіостанції. Перш за все, він виявив свою пристрасть до коміксів, так що після відвідування вечірніх курсів, він почав працювати карикатуристом. Його перші роботи були опубліковані данським газетами Ugeavisen København і Politisk Revy[6].
Вже випустивши свої два комікси Gå løs på livet (1982) і Kys! (1984), його все більше дратувала наявність термінів, яких він повинен дотримуватися, так що він був зацікавлений в створенні інших форматів книги й з 1984 року разом з «Hvem vover на vække guderne?» опублікував свою першу книжку з малюнками. Працюючи над нею, він виявив, що письмо, зокрема, було для нього відносно легким, тому він все більше покладався на письмо, а менше на малюнок. Хоча він також продовжував працювати карикатуристом для данського тижневика Weekendavisen, але вже в 1992 році, після того як написав кілька дитячих книг, «De Gale» його перший роман. У своїх дитячих книгах він співпрацював з відомими шведськими та данським ілюстраторами, такими як Катон Тау-Йенсен, Тіна Редвег-Гансен та Отто Дікммісс[6].
Зокрема, у своїх творах він підіймав такі теми, як смерть, хвороба і нещастя, і те, як діти з ними мали справу[7][8].
Після того, як автор вперше опублікував книгу для дорослих у 1993 році, роман Min Laslo, він провів ще півтора року, навчаючись на сценариста у Національній кіношколі Данії[9]. Сам він пояснив це тим, що працював вдома, у вільному місті Християні, протягом останніх десяти років з дочкою і нікого не бачив, тому хотів знову змінити щось у житті[7]
Бібліографія
- 1982: „Gå løs på livet“ (Comic)
- 1984: „Hvem vover at vække guderne?“
- 1984: „Kys!“
- 1984: „General von Falderalala (den grusomme)“
- 1984: „Langt ud af halsen!!“ (Comic)
- 1985: „Tillykke Hr. Struganoff“
- 1985: „Da Theodor Thomsen fik vinger“
- 1985: „Nissen der ville være berømt“
- 1988: „Poeten fra Vanløse“
- 1988: „Didriksen detektiverne“
- 1988: „Hr. Wilders stjerne“
- 1989: „Verdens grimmeste pige“
- 1989: „Op og stå“ (Comic)
- 1990: „Stor og stærk“
- 1990: „Dengang min onkel Kulle blev skør“
- 1991: „Pip og papegøje“
- 1991: „Englebarnet“
- 1992: „Sallies historier“
- 1992: De Gale, (Roman)
- 1993: „Min Laslo“
- 1993: „En helt anden historie“
- 1994: „Svendman“
- 1994: „Lyden af Eva“
- 1995: „Og så er det godnat!“
- 1996: „Stakkels konge“
- 1996: „Dyrekredsen“
- 1996: „Prinsessen der altid havde ret“
- 1998: „Læseren“
- 1998: „Alting og Ulla Vilstrup“
- 1999: „Pigen der krøb“
- 1999: „Da Gud fik en hobby“
- 1999: „Min uartige mund“
- 1999: „Rokketand“
- 1999: „Popmusik“
- 1999: „Fandens Far!“
- 2000: „Poulsens pirater“
- 2001: „Party“
- 2001: „Den grusomme jæger“
- 2001: „Drengen der lå i sin seng, mens hans far og damefrisøren så på“
- 2002: „Mellemvægt“
- 2002: „Miraklernes tid“
- 2002: „Endnu flere helt andre historier“
- 2002: „Manden og damen og noget i maven“
- 2003: „X“
- 2003: „En helt anden historie og andre historier“
- 2003: „Kollision“
- 2003: „Min onkel og min onkels nye hund“
- 2003: „Ordbog“
- 2003: „Tante T“
- 2004: „Pigen der fik rigtig mange søskende“
- 2004: „En pige, en løve, en storvildtjæger“
- 2004: „Farmanden“
- 2004: „Den legetøjsløse stakkel“
- 2005: „Så blev Farfar et spøgelse“
- 2005: „Cowboy, cowboy“
- 2005: „Anden omgang“
- 2006: „Kommando Villavej“
- 2006: „En historie om vokseværk“
- 2006: „Damen der elskede sin dreng“
- 2006: „Den store Fupz“
- 2006: „Engelbrecht H og den sidste chance“
- 2007: „Verdens uartigste dreng“
- 2007: „Pigen der skulle vælge“
- 2007: „Tilløb“
- 2007: „Derfor prutter man“
- 2008: „Vitello vil have en far“
- 2008: „Vitello ridser en bil“
- 2008: „Vitello graver et hul“
- 2008: „Vitello ønsker sig en hund“
- 2009: „Jonna er 54“
- 2009: „Vitello møder Gud“
- 2010: „Vitello bygger en monsterfælde“
- 2010: „Vitello napper en kat“
- 2010: „Vitello skal have en papfar“
- 2011: „Babyen der ikke ville ud“
- 2011: „Jeg begyndte sådan set bare at gå“
- 2011: „Paradis“
- 2011: „I love you Danmark“
Фільмографія
- 1997: Hannibal & Jerry
- 1998: Sallies historier
- 1999: Der einzig Richtige (Den eneste ene)
- 2000: Miracle – Ein Engel für Dennis P. (Mirakel)
- 2002: Kleine Mißgeschicke (Små ulykker)
- 2002: Okay
- 2003: Alt, neu, geliehen & blau (Se til venstre, der er en svensker)
- 2004: In deinen Händen (Forbrydelser)
- 2004: Lad de små børn…
- 2005: Anklaget
- 2005: Kinamand
- 2005: Chinaman (Kinamand)
- 2006: 1:1
- 2006: En Soap
- 2006: Rene hjerter
- 2007: Andre omgang
- 2007: Wen man liebt (Den man älskar)
- 2008: Der Tanz (Dansen)
- 2008: Little Soldier (Lille soldat)
- 2010: Ein Mann von Welt (En ganske snill mann)
- 2010: Eine Familie (En familie)
- 2011: Happy End
- 2011: Perfect Sense
- 2011: Værelse 304
- 2012: Gnade
- 2014: Kraftidioten (In Order Of Disappearance)
- 2018: Бути Астрід Ліндгрен
Нагороди
Література
- 1990: Kulturministeriets Børnebogspris
- 1992: Boghandlermedhjælperforeningens Børnebogspris
- 1999: Børnebibliotekarernes Kulturpris
- 2000: Forlaget Carlsens Børnebogspris (zusammen mit Cato Thau-Jensen)
- 2000: Danmarks Skolebibliotekarforenings Børnebogspris
- 2000: Auszeichnung für den deutschen Literaturpreis Luchs im August 2000 für das Kinderbuch Ulla und alles
- 2001: Nominierung für den Deutschen Jugendliteraturpreis 2001 für das Buch Ulla und alles
- 2002: Ingmar Bergmans Rejseleget
- 2002: Allen-Prisen
- 2010: Gyldendals Store Børnebogspris
Кінопремія Роберт
- 2000: Auszeichnung für das Beste Originaldrehbuch von Der einzig Richtige
- 2001: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von Miracle – Ein Engel für Dennis P.
- 2003: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von Okay
- 2005: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von In deinen Händen
- 2005: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von Lad de små børn…
- 2007: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von Rene hjerter
- 2007: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von En Soap
- 2012: Nominierung für das Beste Originaldrehbuch von Eine Familie
Кінопремія Боділ
- 2003: Auszeichnung mit dem Ehrenpreis für die besonderen Leistungen des dänischen Films
Українські переклади
- 2018: «Мій дідусь став привидом» переклад Наталі Іванчук (Дитяче арт-видавництво «Чорні вівці»[10])
Примітки
- http://www.litteraturpriser.dk/aut/0KimFupzAakeson.htm
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121862364 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Jeugdliteratuur.org
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Kim Fupz: Rigtig høj bliver man aldrig af bifald. Процитовано 12 лютого 2019.
- Bent Rasmussen: Portræt af forfatteren Kim Fupz Aakeson
- Kim Fupz Aakeson: En kreativ slagsbror, del 2. Процитовано 12 лютого 2019.
- Marie Ejlersen: Interview med Kim Fupz Aakeson. "Død og ulykke – så vågner auf psykiatrifonden.dk
- Kim Fupz Aakeson
- «Мій дідусь став привидом» на сайті Дитячого арт-видавництва «Чорні вівці»
Література та джерела
- Bent Rasmussen: Portræt af forfatteren Kim Fupz Aakeson
- Marie Ejlersen: Interview med Kim Fupz Aakeson. "Død og ulykke – så vågner auf psykiatrifonden.dk
Посилання
- Кім Фупц Окесон на сайті видавництва «Видавництво 21»
- Kim Fupz: Rigtig høj bliver man aldrig af bifald. Процитовано 12 лютого 2019.
- Kim Fupz Aakeson: En kreativ slagsbror, del 2. Процитовано 12 лютого 2019.
- Kim Fupz Aakeson