Кіневульф (король Вессексу)

Кіневульф (давн-англ. Chuniulfus, Cyneuulf, Cynulf, Kynewulf, Kinewlf, Cenulf, Cenulfus; ? 786) король Вессексу в 757786 роках.

Кіневульф
Народився невідомо
Вессекс, Англія
Помер 786
Мерантун
·загибель у битві
Поховання Вінчестерський собор
Національність сакси
Діяльність монарх
Титул король Вессексу
Посада Король Вессексу[1]
Термін 757—786 роки
Попередник Сігеберт
Наступник Беотрік
Конфесія католицтво
Рід Вессекська династія

Життєпис

Походив з впливового вессекського роду. Його відношення з Вессекською династією не з'ясовано. У 756 або 757 році за підтримки Етельбальда, короля Мерсії, повстав проти короля Сігеберта, якого у 757 році було повалено. Новим королем став Кіневульф.

Новий король визнав зверхність Мерсії. Втім його залежність тривало недовго. Того ж року Етельбальда було вбито. Цим скористався Кіневульф, щоб здобути самостійність та перейти у наступ. У 758 році він захопив область, що відповідає сучасному графству Беркшир. Також став володарем монастиря Кукгем.

Протягом кінця 750-х — 760-х років здійснив декілька похід проти бриттського королівства Думнонія, що володіла Корнуоллом. Також успішно діяв проти королівства Гвікке, захопивши землі на північ від річки Евон. Водночас намагався підтримувати мирні стосунки з новим мерсійським королем Оффою. У внітрішній політиці намагався спиратися на духівництво, надавши монастирям у Сомерсеті, Дорсеті та Вілтширі землі.

Король багато уваги приділяв поліпшенню фінансового стану держави. Тому намагався триматися у мирі з іншими англосаксонськими державами. Водночас сприяв ремісництву та торгівлі. Остання здійснювалася через розширений порт Гамвік.

772 року зустрівся з Оффою, королем Мерсії, Еґбертом II, королем Кенту, щодо долі королівства Сассекс. Зрештою домовлено про перехід більшої частини цього королівство під владу Оффи.

У 776 році проти Вессексу виступив Оффа, король Мерсії. У битві при Бенсінгтоні війська Вессексу зазнали поразки. За умовами мирної угоди Кіневульф втратив Беркшир та область навколо Лондону. У 779 та 781 роках у результаті нової війни втратив землі по обидва берегам річки Евон, землі Бренфорда та монастирі Кукгем і Бат. Разом з тим король зумів зберегти незалежність своєї держави.

У 786 році був учасником великого синоду в Кентербері за присутності легатів папи римського Адріана I. Того ж року проти Кіневульфа було влаштовано змову на чолі із Кінехердом (братом короля Сігеберта), який вдерся до Вессексу. У битві при Мерантуні (місце достеменно не виявлено — називаються Суррей, біля м. Вінчестер, Вілтшир) війська Вессексу здобули перемогу, проте Кіневульф та Кінехерд загинули у битві. Похований у Вінчестері. Новим королем став Беотрік.

Примітки

  1. The Wiley Blackwell Encyclopedia of Anglo-Saxon England — 2 — Chichester: Wiley, 2014. — P. 534. — 583 p. — ISBN 978-0-470-65632-7

Джерела

(англ.)

  • Barbara Yorke: Wessex in the early Middle Ages (Studies in the Early History of Britain), Continuum, 1995, ISBN 978-0-718-51856-1.
  • D. P. Kirby: The Earliest English Kings, Routledge, London-New York 2000, ISBN 978-0415242110.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.