Кіннор

Кіннор
	Схематичне зображення кіннораСхематичне зображення кіннора
Класифікація	струнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.22
Подібні інструменти	ліра, арфа, кіфара, невел

Кіннор (івр. כִּנּוֹר‎‎) — стародавній єврейський струнний музичний інструмент, згадується у Торі та Біблії. У грецькому перекладі Біблії інструмент називається кітара (грец. κινύρα). У сучасному івриті словом «кіннор» називають скрипку[1].

Історія

Скульптура Давидового кіннора в Єрусалимі

Згідно з Торою та Біблією, винахідником кіннора вважається Ювал, син Ламеха. На кіннорі у юності грав Давид для царя Саула. Найдавніша письмова згадка датується 2500 роком до н. е. На глиняній таблиці, що знайдена при розкопках стародавнього месопотамського міста Ебла, у списку музичних інструментів згадується семітський термін кі-на-ру. Схожі таблички знайдені при розкопках шумерських міст Шуруппак та Абу-Салабіх.

Кіннор використовувався євреями у побуті (для підняття настрою), під час святкувань та у релігійних богослужіннях. Кіннор, згідно з традицією, використовувався лише у час радості, святкувань. Під час жалоби чи інших сумних подій, грати на кіннорі заборонялося. У храмових богосложіннях використовувався разом з невелом та кимвалом[2]. У Старому Заповіті кіннор згадується 42 рази[3]. У зібранні юдейських законів «Мішна», що під час богослужінь у храмі повинно грати не менше 9 кіннорів[4].

Опис

Кіннор за формою нагадував ліру чи арфу[5]. Елементи дерев'яного корпусу з'єднувались між собою верблюжими кишками. Струни виготовлялися з овечих кишок. Кількість струн та техніка гри були різноманітними. Йосип Флавій писав, кіннор мав 10 струн, по яких вдаряли паличкою[5]. Згідно Біблії, Давид грав на кіннорі пальцями[4]. На монетах Макавеїв зображувався восьмиструнний кіннор, на монетах Бар-Кохби — трьохструнний та шестиструнний[5].

Примітки

Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12
Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN 978-0-8143-2235-2. Процитовано 4 червня 2013.
Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-7409-7. Процитовано 4 червня 2013.
Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN 978-0-486-27147-7. Процитовано 4 червня 2013.
Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN 978-0-8028-3785-1. Процитовано 4 червня 2013.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12

[Shiloah1995-2] Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN 978-0-8143-2235-2. Процитовано 4 червня 2013.

[Friedmann2013-3] Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-7409-7. Процитовано 4 червня 2013.

[Idelsohn1929-4] Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN 978-0-486-27147-7. Процитовано 4 червня 2013.

[Bromiley-5] Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN 978-0-8028-3785-1. Процитовано 4 червня 2013.