Кіпрська література

Кіпрська література — література Кіпру, твори якої написані переважно грецькою, турецькою, англійською, французькою та іншими мовами місцевими письменниками та письменниками, які проживають за межами країни. Сучасний кіпрський діалект грецької мови відноситься до південно-східної групи сучасних грецьких діалектів.

Стародавня та середньовічна література

Кіпрська література античних часів включає епічну поему «Кіпрія», яку, ймовірно, склав наприкінці VII століття до н.е. Стасінуc.[1] Кіпрський Зенон із Сітія був засновником філософської школи стоїків. Послідовником був його друг і учень Персей.

Кіпр також фігурує в ранньохристиянській літературі, таких як Дії апостолів, згідно з якими апостоли Варнава та Павло проповідували на острові. Візантійські середньовічні кіпрські письменники включають Леонтія Неаполіса, Альтейда та Константинопольського патріарха Григорія II. Візантійська епічна поезія, зокрема "акритичні пісні", процвітала протягом Середньовіччя.

Пізнє Середньовіччя та епоха Відродження

Законодавство Королівства Кіпр у Середніх віках, відоме як Ассізіс Єрусалимський, було написане на місцевому діалекті того часу, а також французькою мовою. Ассізіс Єрусалимський було перекладено на італійську до 1531 року і залишається найбільшою колекцією збережених середньовічних законів.

Що стосується історіографії, то найважливішими середньовічними творами є хроніки Леонтіоса Махайраса та Джорджа Бустроніоса, що охоплюють період правління франків (1191–1489). Вони написані на місцевому діалекті зі значним впливом французької мови.

Велика колекція сонетів у манері Франческо Петрарки та Любовні поеми були написані середньовічним грецьким діалектом, що датується XVI століттям, коли Кіпр був володінням Венеціанської Республіки. Деякі з них є фактичними перекладами віршів, написаних Франческом Петраркою, Бембо, Аріосто та Саннаццаро.[2] Найбільше разів п’єсу «Отелло» Вільяма Шекспіра було поставлено у Венеціанському Кіпрі.

Сучасна література

Сучасні літературні діячі з Кіпру пишуть грецькою мовою: поет і письменник Костас Монтіс, поет Кіріакос Хараламбідес, романіст Панос Іоанідес, поет Міхаліс Пасіардіс, поет та перекладач Стефанос Стефанідес, письменник Нікос Ніколайдес, письменник жахів Фівос Кіпріану, Стілянос Атешліс, Лукіс Акрітас[3] та Деметрис Гоцис. Дімітріс Ліпертіс, Василіс Міхелідес та Павлос Ліасидес - народні поети, які писали вірші переважно на кіпрсько-грецькому діалекті. [4][5] На місцевому діалекті традиційно пишуть народні пісні та поезію.

Сучасні літературні діячі Кіпру, які пишуть турецькою мовою, включають поетів Османа Тюркая, Озкера Яшина, Неше Яшину, Нерімана Кахіта та Мехмета Яшина.

  • Неше Яшин - відома кіпрська та турецька поетеса й автор, яка в основному пише турецькою мовою, хоча значна частина її прозових творів була перекладена грецькою та англійською мовами. У 2002 році її роман «Таємна історія сумних дівчат» був заборонений у Північному Кіпрі та Туреччині, і вона отримала багаторазові погрози від турецьких націоналістів.[6][7]
  • Севгюл Улудаг - журналістка-розслідувач[8], яка допомагає розкривати інформацію про тисячі зниклих безвісти кіпріотів, також є автором ряду книг.[9]
  • Уркіє Міне Балман пише в найрізноманітніших жанрах, але її твори - це переважно романтичні вірші, що описують романтичну самотню сільську дівчину чи сільське життя. Балман опублікувала свої твори в літературних журналах «Єсілада», «Тюрк Ділі» та «Турке Догру» в Туреччині.[10]
  • Нора Наджарян – вірменсько-кіпрська поетеса.

Також спостерігається все більш сильна присутність у світовій літературі кіпрських письменників емігрантів, які народилися чи виросли за кордоном. Вони часто пишуть англійською мовою. Сюди входять такі письменники, як Андреас Кумі, Міранда Хопларос, Стівен Лафтон, Крісті Лефтерді, Єва Макіс, Майкл Параскос, Стель Павлоу і Стефанос Стефаніди.[11]

Інше

Кіпр також був місцем натхнення для написання творів протягом ХХ століття.

  • Лоренс Даррелл жив на Кіпрі з 1952 року до 26 серпня 1956 року і написав книгу «Гіркі лимони» про свій час там. За цей твір він отримав другу премію Даффа Купера в 1957 році.
  • Нобелівський лауреат Йоргос Сеферіс з Греції значно вплинув на Кіпр. Працюючи на острові в рамках грецької дипломатичної місії, він написав один із своїх найвідоміших творів "Книга журналів III", яка отримала назву спочатку "Кіпр, де було призначено для мене ...".
  • Британський романіст Пол Стюарт також писав на Кіпрі.

Примітки
  1. "An indication that at least the main contents of the Cypria were known around 650 BCE is provided by the representation of the Judgment of Paris on the Chigi vase" (Burkert 1992:103). On the proto-Corinthian ewer of ca. 640 BCE known as the Chigi "vase"[недоступне посилання з 01.08.2017], Paris is identified as Alexandros, as he was apparently called in Cypria.
  2. Th. Siapkaras- Pitsillidés, Le Pétrarchisme en Cypre. Poèmes d' amour en dialecte Chypriote d' après un manuscript du XVIe siècle, Athènes 1975 (2ème édition)
  3. Cyprus Stamp Issue: Loukis Akritas.
  4. Cyprus Stamp Issue: Cyprus Poets.
  5. Cyprus Stamp Issue: Centenary Birthday Anniversary of Poet Pavlos Liasides.
  6. Poet battles abuse from Turkish nationalists Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.
  7. Goodbye to Freedom Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.
  8. Archived copy. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 13 вересня 2019. The Global Network for Women in the NewsMedia
  9. Archived copy. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 13 вересня 2019.
  10. http://www.stwing.upenn.edu/~durduran/newpage/culture/poetry/toncul/onculpaper.html
  11. Alexander Davidian, 'A literary resilience' in The Cyprus Weekly (Cyprus newspaper)
  12. Victoria Hislop, The Sunrise (London: Headline Review, 2015)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.