Кіпрське письмо

Кіпрське письмо складова писемність греків острова Кіпр, зафіксована пам'ятками 11-3 століть до н. е. Походить від кіпро-мінойського письма. Дешифрована Джорджем Смітом наприкінці 19 століття завдяки греко-фінікійській білінгві. Більшість текстів написано аркадокіпріотським діалектом грецької мови. Крім того, деякі пам'ятки виконані місцевою етеокіпрською мовою. Знайдено написи кіпрським письмом, відтиснуті за допомогою печаток, які датуються 1 ст. до н. е.[1] Відомо близько 1000 текстів цим письмом (написи знайдено навіть в Єгипті).[2]

Кіпрське складове
письмо

Вид
складове
Мови давньогрецька (аркадокіпріотський діалект), етеокіпрська
Період
11 ст. до н. е. — 3 ст. до н. е.
Походження
Напрям справа наліво
U+10800–U+1083F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Знаки письма

-a -e -i -o -u
𐠀 𐠁 𐠂 𐠃 𐠄
w- 𐠲 𐠳 𐠴 𐠵
z- 𐠼 𐠿
j- 𐠅 𐠈
k-, g-, kh- 𐠊 𐠋 𐠌 𐠍 𐠎
l- 𐠏 𐠐 𐠑 𐠒 𐠓
m- 𐠔 𐠕 𐠖 𐠗 𐠘
n- 𐠙 𐠚 𐠛 𐠜 𐠝
ks- 𐠷 𐠸
p-, b-, ph- 𐠞 𐠟 𐠠 𐠡 𐠢
r- 𐠣 𐠤 𐠥 𐠦 𐠧
s- 𐠨 𐠩 𐠪 𐠫 𐠬
t-, d-, th- 𐠭 𐠮 𐠯 𐠰 𐠱

Правила запису аркадокіпріотського діалекту давньогрецької мови кіпрським письмом[3]

Знаки, містячі приголосний [k] κ, позначають також приголосні [g] γ та [kʰ] χ; знаки з приголосним [t] τ — відповідно, [d] δ та [tʰ] θ; знаки з приголосним [p] π — відповідно, [b] β та [pʰ] φ.

βασιλεύς — 𐠞𐠪𐠐𐠄𐠩 (pa-si-le-u-se)
ἄνωγον — 𐠀𐠜𐠍𐠚 (a-no-ko-ne)
μάχαι — 𐠔𐠊𐠂 (ma-ka-i)
παῖδες — 𐠞𐠂𐠮𐠩 (pa-i-te-se)
ἀνέθηκε — 𐠀𐠚𐠮𐠋 (a-ne-te-ke)

Кінцеві приголосні позначаються складовими знаками, містячими голосний [е].

τέμενος — 𐠮𐠕𐠜𐠩 (te-me-no-se)

Дифтонги, такі, як [ae], [au], [eu], [ei], передаються на письмі повністю.

ἄρουραι — 𐠀𐠦𐠄𐠣𐠂 (a-ro-u-ra-i)
ἄνευ — 𐠀𐠚𐠄 (a-ne-u)

Носові приголосні, які знаходяться перед іншим приголосним, на письмі не передаються.

πάντα — 𐠞𐠭 (pa-ta)
ἄνθρωπος — 𐠀𐠰𐠦𐠡𐠩 (a-to-ro-po-se)

Довгі голосні на письмі також не позначаються.

ἠμί — 𐠁𐠖 (e-mi)

При подвоєнні приголосного на письмі позначається тільки один.

Ἀπόλλωνι — 𐠀𐠡𐠒𐠛 (a-po-lo-ni)

Напівголосний [j] може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [і].

ἰᾶσθαι — 𐠂𐠅𐠨𐠭𐠂 (i-ja-sa-ta-i)

Напівголосний [w] ϝ може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [u].

δυϝάνοι — 𐠱𐠲𐠜𐠂 (tu-wa-no-i)

Коли у слові є скупчення приголосних, то всі приголосні цього скупчення передаються на письмі. При цьому скупчення розбиваються на основі голосного того складу, до якого всі приголосні звуки скупчення належать.

πατρί — 𐠞𐠯𐠥 (pa-ti-ri)
κασιγνήτα — 𐠊𐠪𐠋𐠚𐠭 (ka-si-ke-ne-ta)
Λιμνίσιος — 𐠑𐠖𐠛𐠪𐠃𐠩 (li-mi-ni-si-o-se)
πτόλιν — 𐠡𐠰𐠑𐠚 (po-to-li-ne)
Στασίκυπρος — 𐠨𐠭𐠪𐠎𐠡𐠦𐠩 (sa-ta-si-ku-po-ro-se)
μισθῶν — 𐠖𐠪𐠰𐠚 (mi-si-to-ne)
στασε — 𐠁𐠩𐠭𐠩 (e-se-ta-se)
κμαμένος — 𐠂𐠌𐠔𐠕𐠜𐠩 (i-ki-ma-me-no-se)
ργυρον — 𐠀𐠣𐠎𐠦𐠚 (a-ra-ku-ro-ne)

Різновиди

Є два різновиди кіпрського складового письма - основний або "звичайний", та південно-західний або "пафійський".[4]

Зразки письма

Примітки

  1. "Encyclopedia of Ancient Greek language and linguistics", volume 2 (том 2). Ст. 143. https://www.academia.edu/8938572/Greek_Writing_Systems_in_G._Giannakis_ed._Encyclopedia_of_Ancient_Greek_Language_and_Linguistics_Leiden_2014_140-6
  2. "Encyclopedia of Ancient Greek language and linguistics", volume 2 (том 2). Ст. 142. https://www.academia.edu/8938572/Greek_Writing_Systems_in_G._Giannakis_ed._Encyclopedia_of_Ancient_Greek_Language_and_Linguistics_Leiden_2014_140-6
  3. Maria Arapopoulou, Maria Chritē, "A history of Ancient Greek: from the Beginnings to Late Antiquity". Ст. 240 — 242. https://books.google.com.ua/books?id=WJbd0m6YaFkC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
  4. Mitford, T. B.; Masson, Olivier Masson (1982). Boardman, John; Hammond, N. G. L., eds. "The expansion of the Greek World, eighth to sixth centuries B.C."; volume 3, part 3. http://dx.doi.org/10.1017/CHOL9780521234474.005

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.