Кіпрське письмо

Знаки, містячі приголосний [k] κ, позначають також приголосні [g] γ та [kʰ] χ; знаки з приголосним [t] τ — відповідно, [d] δ та [tʰ] θ; знаки з приголосним [p] π — відповідно, [b] β та [pʰ] φ.

βασιλεύς — 𐠞𐠪𐠐𐠄𐠩 (pa-si-le-u-se)

ἄνωγον — 𐠀𐠜𐠍𐠚 (a-no-ko-ne)

μάχαι — 𐠔𐠊𐠂 (ma-ka-i)

παῖδες — 𐠞𐠂𐠮𐠩 (pa-i-te-se)

ἀνέθηκε — 𐠀𐠚𐠮𐠋 (a-ne-te-ke)

Кінцеві приголосні позначаються складовими знаками, містячими голосний [е].

τέμενος — 𐠮𐠕𐠜𐠩 (te-me-no-se)

Дифтонги, такі, як [ae], [au], [eu], [ei], передаються на письмі повністю.

ἄρουραι — 𐠀𐠦𐠄𐠣𐠂 (a-ro-u-ra-i)

ἄνευ — 𐠀𐠚𐠄 (a-ne-u)

Носові приголосні, які знаходяться перед іншим приголосним, на письмі не передаються.

πάντα — 𐠞𐠭 (pa-ta)

ἄνθρωπος — 𐠀𐠰𐠦𐠡𐠩 (a-to-ro-po-se)

Довгі голосні на письмі також не позначаються.

ἠμί — 𐠁𐠖 (e-mi)

При подвоєнні приголосного на письмі позначається тільки один.

Ἀπόλλωνι — 𐠀𐠡𐠒𐠛 (a-po-lo-ni)

Напівголосний [j] може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [і].

ἰᾶσθαι — 𐠂𐠅𐠨𐠭𐠂 (i-ja-sa-ta-i)

Напівголосний [w] ϝ може з'являтись між двома голосними, коли перший з них [u].

δυϝάνοι — 𐠱𐠲𐠜𐠂 (tu-wa-no-i)

Коли у слові є скупчення приголосних, то всі приголосні цього скупчення передаються на письмі. При цьому скупчення розбиваються на основі голосного того складу, до якого всі приголосні звуки скупчення належать.

πατρί — 𐠞𐠯𐠥 (pa-ti-ri)

κασιγνήτα — 𐠊𐠪𐠋𐠚𐠭 (ka-si-ke-ne-ta)

Λιμνίσιος — 𐠑𐠖𐠛𐠪𐠃𐠩 (li-mi-ni-si-o-se)

πτόλιν — 𐠡𐠰𐠑𐠚 (po-to-li-ne)

Στασίκυπρος — 𐠨𐠭𐠪𐠎𐠡𐠦𐠩 (sa-ta-si-ku-po-ro-se)

μισθῶν — 𐠖𐠪𐠰𐠚 (mi-si-to-ne)

ἔστασε — 𐠁𐠩𐠭𐠩 (e-se-ta-se)

ἰκμαμένος — 𐠂𐠌𐠔𐠕𐠜𐠩 (i-ki-ma-me-no-se)

ἄργυρον — 𐠀𐠣𐠎𐠦𐠚 (a-ra-ku-ro-ne)

Є два різновиди кіпрського складового письма - основний або "звичайний", та південно-західний або "пафійський".[4]