Кірі (ескортний есмінець)

Кірі (Kiri, яп. 桐) – ескортний есмінець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Кірі»
桐
Служба
Тип/клас	ескортний есмінець типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Йокосуці
Закладено	1 лютого 1944
Спущено на воду	27 травня 1944
Введено в експлуатацію	14 серпня 1944
На службі	1944 – 1945 (Японія), 1947 – 1969 (СРСР)
Статус	у 1947 переданий СРСР, пущений на злам у 1969
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1260
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котла
Потужність	19000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,8 вузла
Дальність плавання	3 500 миль (6 500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	211
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармат Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів (4 торпеди) 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

Корабель, який став шостим серед ескортних есмінців типу «Мацу», спорудили у 1944 році на верфі ВМФ у Йокосуці.

Більше двох місяців після завершення Кірі займався тренуваннями у водах Японського архіпелагу, при цьому з 10 жовтня 1944-го його включили до 43-ї дивізії ескадрених міноносців.

18 жовтня 1944-го японський флот отримав наказ вийти в море для протидії ворожій висадці на Філіппіни. 20 жовтня Кірі разом зі ще 3 ескортними есмінцями та легким крейсером «Ісудзу» забезпечував прохід кораблів адмірала Одзави через протоку Бунго (між Кюсю та Сікоку), на підступах до якої традиційно діяли ворожі підводні човни. За планами японського командування з’єднання Одзави, яке мало 4 авіаносці, але лише сотню літаків, мало відволікти на себе увагу супротивника, щоб дозволити головним силам адмірала Куріти атакувати транспорти десанту. Цей план дійсно спрацював (в частині відволікання уваги) і 25 жовтня американське ударне авіаносне з’єднання зайнялось кораблями Одзави, потопивши всі його авіаносці та ряд інших кораблів в бою біля мису Енгано, втім, Кірі при цьому не постраждав.

9 листопада 1944-го Кірі та ще 4 ескортні есмінця, легкий крейсер та есмінець вирушили з Японії, маючи завдання супроводити до Маніли 2 лінкора-авіаносця. 12 листопада загін вийшов з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а наступної доби на тлі чергового потужного авіаудару по Манілі командування вирішило перенаправити кораблі до островів Спратлі, де час від часу відстоювались японські кораблі. 17 листопада Кірі та ще один ескортний есмінець приєднались до легкого крейсера та 4 есмінців, які супроводжували з Брунею до Японії 3 лінкора. Втім, ескортні есмінці охороняли загін лише до Мако, куди він прибув 20 листопада (а вже після виходу до Східнокитайського моря загін був атакований підводним човном, який потопив лінкор «Конго» та есмінець).[1]

8 грудня 1944-го Кірі прибув до Маніли, супроводивши сюди конвой з Формози. Невдовзі його задіяли у транспортній операції TA, метою якої була доставка підкріплень до затоки Ормок на Лейте (саме на цьому острові висадили перший десант союзників на Філіппінах). 9 грудня Кірі разом з двома есмінцями вирушив з Маніли для супроводу конвою TA-9. 11 грудня вціліла після авіанальотів частина конвою розвантажилась на Лейте у Паломпоні, за пару десятків кілометрів від входу у затоку Ормок, після чого попрямувала назад.[2] 12 грудня під час чергових атак літаків був потоплений есмінець «Юдзукі» і Кірі підібрав понад дві сотні моряків. Сам Кірі отримав певні пошкодження від обстрілу, проте 13 грудня прибув до Маніли.

З 14 грудня 1944 по 8 січня 1945 Кірі пройшов з конвоями через Формозу до японського порту Моджі, а 10 січня прибув до Куре на ремонт. Втім, вже 22 січня корабель вийшов для супроводу конвою MOTA-33. Останній прямував на Формозу, проте у певний момент Кірі відокремився та рушив до Шанхаю.

Станом на серпень 1945-го Кірі перебував у Куре, де й застав капітуляцію Японії. У жовтні 1945-го Кірі виключили зі списків ВМФ та призначили для участі у репатріації японців (по завершенні війни з окупованих територій на Японські острови вивезли кілька мільйонів військовослужбовців та цивільних японської національності).

29 липня 1947-го Кірі передали СРСР[3], де він був перейменований у «Возрожденный». Проект відновлення корабля як повноцінної бойової одиниці у підсумку відхилили, після чого в 1948-у він пройшов переобладнання у корабель-ціль та з 17 червня 1949-го був перейменований на «ЦЛ-25». З 3 жовтня 1957-го він став плавучою майстернею  «ПМ-65» та у цій якості більше десяти років простояв біля причалу на базі Шкотово (чотири десятки кілометрів на північний схід від Владивостока). 20 грудня 1969-го судно виключили зі списків флоту та здали на злам.