Кіщук Микола Федорович
Микола Федорович Кіщук (нар. 11 січня 1910, село Річка, тепер Косівського району Івано-Франківської області — 26 жовтня 1993, місто Київ) — український радянський діяч, майстер різьблення на дереві, голова Косівського та Верховинського райвиконкомів Станіславської (Івано-Франківської) області, заступник голови Станіславського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.
| Кіщук Микола Федорович | |||
|---|---|---|---|
| Народився |
11 січня 1910 село Річка, тепер Косівського району Івано-Франківської області | ||
| Помер |
26 жовтня 1993 (83 роки) місто Київ | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Національність | українець | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис
Народився у селянській родині. Мистецтву різьблення на дереві навчився у родини Шкрібляків. У 1934 році отримав диплом 1-го ступеня Коломийської художньої виставки. З 1934 року служив у польському війську.
Після захоплення Галичини Червоною армією, у 1939—1941 роках — голова Річнянської сільської Ради Косівського району; один із організаторів та голова художньо-промислової артілі різьб'ярів «Гуцульщина» Косівського району.
Під час німецько-радянської війни у 1941 році очолював Косівське антифашистське підпілля, з 1944 року служив у Червоній армії командиром відділення 8285-ї особливої бригади. Також був учасником радянсько-японської війни 1945 року.
З 1945 року — голова художньо-промислової артілі різьб'ярів «Гуцульщина» Косівського району. Член Спілки радянських художників України з 1945 року. Член ВКП(б).
У 1949—1952 роках заочно навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури.
У 1949—1950 роках — голова виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області.
У 1950—1953 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У в місті Києві.
У 1953—1958 роках — заступник голови виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.
З 1958 року — голова виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області, голова виконавчого комітету Верховинської районної ради депутатів трудящих Івано-Франківської області.
Одночасно у 1961—1963 роках — голова Косівської організації Спілки художників України. У 1963—1974 роках — голова Івано-Франківської організації Спілки художників України.
Потім — на пенсії у місті Києві.
Від 1934 року — учасник різноманітних мистецьких виставок. Досконало володів усіма прийомами декоративного різьблення. Використовуючи традиційні народні орнаментні мотиви, створював скриньки, футляри для альбомів, декоративні і тематичні тарелі з портретами, шахи, меблі тощо. Розробив нові форми та орнаменти декорування виробів. Автор проекту меблів для кабінету Йосипа Сталіна у Кремлі (Москва, 1947), декоративних тарелей, скриньок, рахв. Окремі вироби зберігаються у музеях Києва, Львова, Івано-Франківська.
Звання
- старший сержант
Нагороди
- Орден Леніна (23.01.1948)
- Орден «Знак Пошани» (26.02.1958)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
- медаль «За перемогу над Японією»
- заслужений майстер народної творчості Української РСР (1968)