Кіітіро Хігуті

Був найстаршою дитиною в сім'ї. У 21 рік закінчив Військову академію Імператорської армії, а вже до 30 років — вищу військову академію Імператорської армії Японії. Будучи молодшим офіцером, поїхав військовим аташе в Польщу. Хігуті володів російською мовою, через що незабаром був переведений в Маньчжурію, де був довіреною особою генерала Кандзі Ісівара і військового міністра Коретіка Анамі.

Командував спеціальним підрозділом у Харбіні в 1938 році, де дозволяв єврейським біженцям ховатися від гніту нацистської Німеччини.

У 1942 році він був проведений у генерал-лейтенанти і переведений до Саппоро командувати 5-м фронтом армії Японії. Брав участь у вторгненні на Алеутські острови. Згодом організував оборону в північній частині Японії від вторгнення союзних військ.

• Відзнака випускника вищої військової академії (1918)
• Орден Вранішнього Сонця 2-го ступеня
• Орден Священного скарбу 2-го ступеня
• Знак командира
• Військова медаль 1918-1920
• Медаль Перемоги
• Медаль «Китайський інцидент 1937»
• Інші медалі

• Орден Відродження Польщі, офіцерський хрест (1 вересня 1932)
• Орден Заслуг німецького орла 1-го класу (18 січня 1940)

• Гланц Д. Советские стратегические наступательные войска в Манжурии 1945: августовской Шторм : [англ.]. — Рутледж, 2003.
• Токайер Р. М. План Фугу: Неизвестная история японцев и евреев во время Второй мировой войны : [англ.]. — Гефен : Издательский Дом, 2004.
• Хигути К. Мемуары генерал-лейтенанта Киитиро Хигути : [яп.]. — 1971.
• Ямамуро С. Маньчжурия под японской оккупацией : [англ.]. — Университет Пенсильвании : Пресса, 2005.

• Нагороди Кіітіро Хігуті.

1. Find a Grave — 1995.
   d:Track:Q63056