К-2 (1939)

К-2 радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 27 грудня 1937 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 452. 28 квітня 1938 року спущений на воду. 15 грудня 1939 року корабель увійшов до строю, а 26 травня 1940 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[2]. Першим командиром став капітан 3 рангу Уткін Василь Прокопович.

К-2
Схема підводного човна типу «Крейсерська»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Полярний
Спуск на воду 28 квітня 1938 року
Введений до складу флоту 15 грудня 1939 року
На службі 1940-1943
Сучасний статус у вересні 1942 р. зник безвісти (ймовірно підірвався поблизу Тана-фіорд на міні)[1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
* Конвой QP 13
* Конвой PQ 17
* Конвой PQ 18
Основні характеристики
Тип корабля крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен
Позначення проєкту типу «Крейсерська»
Розробник проєкту завод № 194 (імені Марті), Ленінград
Головний конструктор Рудницький М. О.
Швидкість (надводна) 22,5 вузли (42 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавания 50 діб
Екіпаж 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів)
Розміри
Водотоннажність надводна 1 490 т
Водотоннажність підводна 2 104 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 97,7 м
Ширина корпусу найб. 7,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,04 м
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР
дизель-генератор 38К8
2 × електродвигуни ПГ11
Гвинти 2
Потужність 2 × 4200 к.с. (дизелі)
800 к.с. (дизель-генератор)
2 × 1200 к.с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди)
20 мін
ППО 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

Історія служби

Після введення до складу Червонопрапорного Балтійського флоту, влітку того ж року К-2 разом з однотипним К-1, есмінцем «Стремітельний» і декількома іншими кораблями, пройшов Біломорсько-Балтійським каналом до Баренцового моря, де 6 серпня увійшов до складу 1-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту з базуванням у Полярному.

З серпня 1941 до вересня 1942 року підводний човен здійснив вісім бойових походів під час яких не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля противника.

У ніч на 26 серпня 1942 року К-2 вийшов у свій останній бойовий похід, вирушивши до району Тана-фіорда. У ніч на 7 вересня згідно з планом прикриття конвою PQ 18 підводний човен мав змінити позицію, але умовного сигналу про перехід субмарини в інший район не було отримано. Ймовірно, К-2 загинув на одній з мін загороджень у районі Тана-фіорда на початку вересня 1942 року або на мінному полі північніше півострова Рибальський. Загинуло 68 осіб екіпажу.

Див. також

Примітки

Виноски
    Джерела

    Джерела

    Посилання

    Література

    • А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
    • М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)
    • В. И. Дмитриев. ПЛ типа «К» (Крейсерская) серии XIV // В. П. Власов Подводные лодки. История развития: Сб. — Екатеринбург: Библиотека им. Белинского, 2003.(рос.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.