К-3 (1940)

К-3 радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 27 грудня 1937 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 453. 31 липня 1938 року спущений на воду. 27 листопада 1940 року корабель увійшов до строю, а 26 травня 1940 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[2]. Першим командиром став капітан 3 рангу Корсака В'ячеслава Миколайовича.

К-3
Схема підводного човна типу «Крейсерська»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Полярний
Закладений 27 грудня 1937 року
Спуск на воду 31 липня 1938 року
Введений до складу флоту 27 листопада 1940 року
На службі 1940-1943
Сучасний статус в березні 1943 року зник безвісти[1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
Основні характеристики
Тип корабля крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен
Позначення проєкту типу «Крейсерська»
Розробник проєкту завод № 194 (імені Марті), Ленінград
Головний конструктор Рудницкий М. О.
Швидкість (надводна) 22,5 вузли (42 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавания 50 діб
Екіпаж 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів)
Розміри
Водотоннажність надводна 1 490 т
Водотоннажність підводна 2 104 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 97,7 м
Ширина корпусу найб. 7,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,04 м
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР
дизель-генератор 38К8
2 × електродвигуни ПГ11
Гвинти 2
Потужність 2 × 4200 к.с. (дизелі)
800 к.с. (дизель-генератор)
2 × 1200 к.с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди)
20 мін
ППО 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

Історія служби

22 червня 1941 року підводний човен зустрінув під командуванням капітан-лейтенанта Малафєєва Кузьми Івановича (командир «К-3» з травня 1941 року) у складі Навчальної бригади підводних човнів Червонопрапорного Балтійського флоту. Незабаром К-3 перейшов у Кронштадт, де почав екстрено готуватися для переходу по Біломорсько-Балтійському каналу на Північний флот. 21 серпня підводний човен почав перехід і 9 вересня прибув у Бєломорськ. 17 вересня К-3 офіційно увійшов до складу Північного флоту, а 9 листопада — в Полярне, звідки почав здійснювати бойові походи на комунікації противника.

З липня 1941 до березня 1943 року підводний човен здійснив дев'ять бойових походів під час яких знищив 2 великих мисливці, 1 транспорт (327 брт) та пошкодив 1 військовий транспорт (8116 брт).

У ніч на 14 березня 1943 року К-3 вийшов у свій останній бойовий похід і мав діяти в районі Просангер-фіорда (позиція № 3). Надалі на зв'язок човен не виходив і в призначений час на базу не повернувся. Подальша доля К-3 невідома: однією з версій є затоплення його вранці 17 березня при невдалій атаці німецького конвою. Кораблі ескорту спостерігали сліди п'яти торпед і контратакували підводний човен, скинувши кілька глибинних бомб. Також не виключається, що ввечері 21 березня на захід від району першої атаки невідомий підводний човен атакував ще один ворожий конвой і був контратакований німецькими мисливцями за підводними човнами UJ 1102, UJ 1106 та UJ 1111, які скинули 100 глибинних бомб. В результаті вони спостерігали ознаки загибелі субмарини — масляна пляма, бульбашки повітря, дерев'яні уламки. Екіпаж з 68 людей загинув у повному складі.

Див. також

Примітки

Виноски
    Джерела

    Джерела

    Посилання

    Література

    • А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
    • М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)
    • В. И. Дмитриев. ПЛ типа «К» (Крейсерская) серии XIV // В. П. Власов Подводные лодки. История развития: Сб. — Екатеринбург: Библиотека им. Белинского, 2003.(рос.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.