Лабазюк Сергій Петрович

У 1999 році починає власну справу в сільському господарстві: закуповує сільськогосподарську техніку і надає послуги з обробки земель для сільського населення.

У 2004 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «Економіка та управління трудовими ресурсами».

У 2004 році взяв в оренду перше господарство.

У 2004 році заснував ТОВ «Аграрна компанія 2004». На даний момент почесний президент ТОВ «Група компаній „ВІТАГРО“».

У 2006 році обраний депутатом Волочиської районної ради.

У 2007 році балотувався до Верховної Ради 6 скликання від Блоку Литвина номером 189 у списку[4].

З 2010 — депутат Хмельницької обласної ради від «Народної партії» Володимира Литвина, був членом партії.

З 2012 року — депутат Верховної Ради України по мажоритарному виборчому округу № 188 (частина міста Хмельницького, Волочиський, Хмельницький райони).

Під час позачергових парламентських виборів у 2014 році знову був обраний депутатом від 118-у округу, набравши вдвічі більше голосів, ніж найближчий конкурент. Під час цього скликання був членом депутатської групи «Воля Народу», членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, делегатом від України у ПАРЄ[4].

У 2015 році, у зв'язку із зміною виборчого законодавства, створив на теренах округу політичну партію «Поруч». Балотувався до Хмельницької міської ради першим кандидатом партії. У підсумку партія набрала більшість у Волочиському та Хмельницькому районах.

Під час парламентських виборів 2019 року балотувався по 188 мажоритарному виборчому округу, де переміг з результатом 49,78 % голосів. Самовисуванець. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Проживає в місті Волочиськ Хмельницької області[5].

30 червня 2020 року Сергій Лабазюк увійшов до складу депутатської групи «Партія „За Майбутнє“»[6] в Верховній Раді України.

Одружений, має двох дочок. Разом із дружиною Віолетою заснували благодійний фонд «Ми поруч»[7].

Свіжозафарбований напис «Голосуєш за диктатуру — горітимеш в пеклі» на приймальні Сергія Лабазюка в Хмельницькому, 20 січня 2014 року[8]

Був включений до списку депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року[4][9]. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував».[4] Сам Лабазюк те, що голосував «за» заперечує, хоча і переконаний в правильності більшості законопроектів з диктаторського пакету:

Я не голосував, як і багато хто з тих, хто був у цьому списку. Олійник рахував за десять секунд більше двохсот рук – як це можна було зробити? Я експериментував у себе на окрузі, коли люди говорили, що я голосував за ці закони – просив 70 чоловік підняти руки і засікти час, скільки я буду їх рахувати. В мене є фотодокази, де я стою з опущеними руками. Хоча я і тоді говорив і зараз повторю – більшість цих законопроектів були правильними. Питання лише в тому, що вони були не на часі і прийняті в такій формі. Це все і спровокувало.[10]

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій[11][12][13][14].

Як член «аграрного» комітету Верховної Ради ймовірно мав конфлікт інтересів[15].

Займався неособистим голосуванням.[16][17][18]

В грудні 2020 року один з ветеранів війни на Донбасі Олексій Кравчук заявив про погрози на адресу його родини після того, як він опублікував відео, на якому нардеп Сергій Лабазюк ображає його побратимів.[19]

Журналісти інтернет-видання Наші гроші" повідомили про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія «Вітагро» народного депутата Лабазюка Сергія у прихованій приватизації державного підприємства «Завод «Маяк»[20].

Серед найбільших отримувачів бюджетної допомоги (дотацій) на сільське господарство у 2018 році – ціла низка компаній, бенефіціарними власниками яких є депутати-члени комітету з питань аграрної політики Верховної Ради або ж агрофірми їхніх родин, родичів чи помічників. За інформацією журналістів програми "Схеми", Понад 60 мільйонів гривень державної підтримки отримали фірми Сергія Лабазюка з групи «Воля народу» – за напрямком надання часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції об'єктів[21].

• Верховна Рада України