Парламентська асамблея Ради Європи

Парла́ментська асамбле́я Ра́ди Євро́пи, ПАРЄ (англ. Parliamentary Assembly of the Council of Europe, PACE) — один з двох головних статутних органів Ради Європи; консультативний орган, що складається з представників парламентів усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.

Парламентська асамблея Ради Європи
англ. Parliamentary Assembly of the Council of Europe
фр. Assemblée parlementaire du Conseil de l'Europe
Абревіатура ПАРЄ (англ. PACE, фр. APCE)
Члени 47 членів
3 спостерігачів
4 партнера
Принцип формування До складу парламентської асамблеї входять делеговані туди депутати національних парламентів країн-членів Ради Європи
Мета утворення Міжнародний європейський консультаційний орган
Материнські організації Рада Європи
Заснована 5 травня 1949
Офіційна/і мова/и англійська, французька
Штаб-квартира Страсбург, Франція
Поточний голова Тіні Кокс
Вебсайт www.coe.int

Півколо ПАРЄ у Палаці Європи

Склад

Членів ПАРЄ призначають парламенти держав-членів. П'ять найбільших держав представлені в ПАРЄ 18 членами, мінімальне представництво — 2 члени від держави. Національна делегація має включати представників усіх політичних партій, представлених в парламенті, і відповідати вимогам збалансованого представництва чоловіків і жінок. У цілому в ПАРЄ входять 318 членів і 318 «заступників».

У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади, Мексики та Ізраїлю. Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпру, а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.

Повноваження

Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, що їх готують депутати. Серед важливих повноважень Асамблеї — вибори Генерального секретаря РЄ та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі. ПАРЄ приймає висновки на проєкти всіх міжнародних конвенцій, які розробляються в Раді Європи. Крім того, сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики, на них регулярно запрошують глав держав і урядів.

Комітет міністрів Ради Європи подає звіт про свою діяльність на кожній сесії Асамблеї. КМРЄ зобов'язаний також давати офіційні відповіді на рекомендації ПАРЄ.

Структура

Асамблею очолює голова Марія Пейчинович-Бурич (Хорватія), що обирається формально на один рік. На практиці посада голови переходить в порядку ротації від однієї політичної групи (фракції) до іншої кожні 5 років. Асамблея обирає також заступників голови, в наш час[коли?] їх кількість становить 20.

Як і в національних парламентах та Європарламенті, в ПАРЄ працюють фракції, сформовані за політичною орієнтацією їх членів — так звані «політичні групи». Таких існує груп 5: Соціалістична група, Європейська народна партія, Альянс лібералів і демократів, Група європейських демократів і Об'єднані європейські ліві.

Також подібно національним парламентам в ПАРЄ є комісії за напрямками діяльності. Найзначиміші з них — Комісія з політичних питань, Комісія з правових питань та прав людини, Комісія з виконання державами своїх зобов'язань.

Голова ПАРЄ, його заступники, голови політичних груп і комісій складають Бюро Асамблеї. Воно керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, які заслуговують розробки доповідей.

З 2020 голова ПАРЄ — депутат парламенту Бельгії Рік Дамс.[1]

24 січня 2022 року президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) став представник від Нідерландів Тіні Кокс.[2][3][4][5]

Організація роботи

Пленарні сесії Асамблеї проходять чотири рази на рік і тривають по одному тижню кожна. Крім цього, двічі на рік проходять сесії «Постійної комісії», або «міні-сесії», в яких беруть участь члени Бюро та глави національних делегацій. Постійна комісія має право приймати резолюції та рекомендації за дорученням Асамблеї. Пленарні сесії проходять у штаб-квартирі РЄ в Страсбурзі, сесії Постійної комісії — як правило, в інших країнах на їх запрошення.

Комісії ПАРЄ проводять засідання по кілька разів на рік. Як правило, вони проходять в Парижі або в одній з країн-членів на її запрошення.

Підготовка резолюцій і рекомендацій відбувається наступним чином. Кожен член ПАРЄ, зібравши необхідну кількість підписів інших членів, має право подати пропозицію про розробку доповіді (motion). Якщо Бюро Асамблеї погоджується з тим, що така доповідь необхідна, він доручає його розробку одній або кільком комісіям. Комісія призначає доповідача, який протягом 1-2 років готує доповідь, регулярно доповідаючи комісії про хід роботи. У рамках підготовки доповіді депутат може здійснити ряд ознайомлювальних поїздок, організувати слухання. Остаточна версія доповіді разом з проєктом резолюції і / або рекомендації приймається відповідною комісією, після чого виноситься на пленарну сесію ПАРЄ або на сесію Постійної комісії. У ході сесії допускається подання письмових поправок до проєктів резолюції і / або рекомендації, по кожній з яких проводиться голосування спочатку у відповідальній комісії з тим, щоб визначити її позицію. На пленарному засіданні доповідач представляє свою доповідь, після чого проводяться дебати (із заздалегідь підготовленого списку виступаючих) і голосування по всіх запропонованих поправках і по резолюції та / або рекомендації в цілому. Для прийняття резолюції потрібна проста більшість голосів, рекомендація вимагає більшості в дві третини. Враховуються тільки голоси членів, які взяли участь у голосуванні.

Особливо актуальні питання можуть бути поставлені до порядку денного в рамках «термінових дебатів». Як правило, на кожній сесії проводяться такі дебати на 1-2 теми. За їх підсумками також приймаються резолюції та / або рекомендації. Існує також формат «дебатів по поточних питаннях» — аналог «термінових дебатів», але без прийняття документів.

На сесіях регулярно виступають глави держав і урядів, інші спеціально запрошені гості. Як правило, за цими виступами слідують відповіді на запитання депутатів, що робить такий виступ свого роду звітом того чи іншого національного лідера перед Асамблеєю.

Національне квоти та представництво країн

Національні квоти в організації (станом на 2019 рік) розподілені наступним чином[6]:

Резолюції ПАРЄ стосовно Росії

9 квітня 2014 ПАРЄ прийняла резолюцію із засудженням дій Росії з «анексії Криму» і критикою російських пропозицій по федералізації України[7]. У зв'язку з денонсацією Росією договорів, укладених в 1997 році з розміщеного в Криму Чорноморського флоту, ПАРЄ закликається до негайного виведення російських військ з Криму[8]. За резолюцію проголосувало 140 депутатів, 32 проти, 9 утрималися[8]. У ПАРЄ також ухвалили рішення з приводу кримського референдуму, який названий таким, що суперечить як кримській, так і українській Конституції. У резолюції результати голосування і приєднання півострова до Росії оголошено «такими, що не мають юридичної сили» і не визнаними Радою Європи. Дії Росії названі «агресією» проти України. За це рішення проголосували 154 депутати, 26 висловилися проти, 14 утрималися[9].

10 квітня 2014 ПАРЄ прийняла резолюцію, згідно з якою делегація Російської Федерації, за прийняття Криму до складу Росії, позбавлена права голосу в асамблеї і виключена з усіх керівних органів до кінця року. Документ прийнятий голосами 145 депутатів, 21 виступив проти, 22 утрималися[10]. В текст резолюції було внесено поправку про позбавлення права делегації РФ до кінця року працювати в керівних органах асамблеї — бюро, президентському і постійному комітетах, — а також брати участь в місіях спостерігачів ПАРЄ[10].

У зв'язку з обранням Надії Савченко депутатом ПАРЄ, на Росію чинився тиск з вимогою звільнити новообраного депутата від України. Делегація Росії на засіданні висунула ультиматум — або Росії повертають право голосу, або вона призупиняє роботу. Оскільки Савченко так і не випустили, то права голосу РФ не повернули, в результаті Росія припинила свою участь в ПАРЄ до кінця року.[11]

24 січня 2019 року ПАРЄ прийняла резолюцію, в якій закликали Росію негайно звільнити заарештованих за звинуваченням у незаконному перетині кордону українських моряків і підтримали ініціативу про направлення групи міжнародних спостерігачів для моніторингу ситуації в Керченській протоці. За ухвалення документа проголосували 103 парламентарі, проти - три, 16 учасників утрималися. У документі Асамблея засудила використання військової сили з боку Росії проти українських військових кораблів і їх екіпажів,... закликала негайно звільнити українських військовослужбовців та забезпечити надання їм необхідної медичної, юридичної та консульської допомоги.[12].

Зовнішні відеофайли
Ляшко-лобістам Росії в ПАРЄ: Не приїжджайте в Україну!, Олег Ляшко, опубліковано 24 червня 2019 року.

25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій ідеться про те, що право голосувати, виступати і бути представленим в Асамблеї та її органах не можуть бути припинені або вилучені в ході оскарження чи перегляду повноважень. Унаслідок цього російська делегація повертається до ПАРЄ[13]. В процесі голосування 162 голоси було віддано «за», 62 — «проти» та 10 «утрималося»[14][15]. Проти відновлення Росії у ПАРЄ проголосували у повному складі делегації Грузії та України, переважна більшість депутатів від Великої Британії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Албанії, Румунії, Словенії, Словаччини, половина делегації Швеції, а також окремі представники Бельгії, Ліхтенштейну, Нідерландів, Німеччини, Хорватії, Швейцарії.[16][17] [18]

24 січня 2022 року в Страсбурзі розпочалася зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Під час відкриття сесії, коли відбувається процедура перевірки повноважень національних делегацій, Україна і країни неформальної групи Baltic plus - Латвія, Литва, Естонія, Грузія і Польща - оскаржили повноваження Росії в ПАРЄ. [19][20]

Підтримали переважною більшістю делегатів

Вірменія (4 – за), Австрія (5 – за), Азербайджан (6 – за), Швейцарія (3 – за, 1 – проти), Кіпр (2 – за), Німеччина (8 – за, 2 – проти), Іспанія (5 – за, 1 – утримався), Фінляндія (5 – за), Франція (14 – за), Угорщина (4 – за), Ірландія (3 – за, 1 – утримався), Ісландія (2 – за), Італія (15 – за), Люксембург (3 – за), Мальта (1 – за), Нідерланди (5 – за, 2 – проти), Норвегія (5 – за), Португалія (2 – за), Сербія (6 – за), Сан-Марино (2 – за), Туреччина (7 – за).

Переважно утрималися або однакова кількість голосів за і проти

Андорра (1 – за, 1 – утримався), Бельгія (4 – утрималися, 2 – за), Болгарія (1 – за, 4 – утрималися), Данія (1 – за, 1 – проти), Хорватія (3 – утрималися, 1 – за, 1 – проти), Ліхтенштейн (1 – за, 1 – проти), Швеція (3 – за, 3 – проти).

Переважно проти або повністю не підтримали

Албанія (2 - проти), Естонія (3 – проти), Грузія (3 – проти), Литва (3 – проти), Латвія (2 – проти), Польща (9 – проти, 1 – утримався), Румунія (2 – проти), Словенія (1 – проти), Словаччина (1 – проти), Україна (10 – проти), Велика Британія (13 – проти, 2 – за).

7 держав-членів РЄ, серед яких Україна, Грузія, Польща, Словаччина, Литва, Латвія та Естонія, оголосили демарш у ПАРЄ через повернення Росії.

23 вересня 2019 року нардеп від «Слуги народу» Єлизавета Ясько заявила, що делегація Верховної ради України не братиме участі в осінній сесії ПАРЄ. Це пояснюється поверненням до Ради делегації РФ без виконання вимог резолюцій Асамблеї, незважаючи на війну та санкції. Осіння сесія триватиме з 30 вересня до 4 жовтня 2019 року.

За словами Аліни Полякової, науковця з Інституту Брукінгса, надрукованими в Нью-Йорк таймс:

«З моменту вторгнення Криму в 2014 році Росія: вторглася на Донбас, підтримала Асада в Сирії, втрутилася в вибори США і Європи, намагалася вбити Скрипалів і багато іншого. Як ця поведінка виправдовує членство в Раді Європи?»

«З 2014 року Росія лише збільшила свою репресивну поведінку вдома і агресивні дії за кордоном. Рішення про повернення Росії до Ради направляє повідомлення, що така поведінка є прийнятною. Це небезпечний прецедент для інших.»[14]

Deutsche Welle, роблячи огляд німецьких медіа, назвала його «Німецька преса про повернення Росії до ПАРЄ: "Капітуляція і самознищення"»[21]. Британська Індепендент написала, що

«Уряд Великої Британії розкритикував рішення Ради Європи (РЄ) про затвердження права на голосування Росії через п'ять років після того, як вона втратила їх через незаконну анексію Криму» … «, відзначаючи перший випадок, коли міжнародні санкції, накладені за захоплення Москвою півострову, були скасовані.[22]»

На думку аналітичного центру Атлантична рада США,

Відновлення права голосу до держави-члена, яка продовжує порушувати резолюції Ради Європи і несе відповідальність за триваючу війну і гуманітарну катастрофу в Україні, суперечить місії Ради Європи.[23]

Резолюція ПАРЄ стосовно вакцинації проти COVID-19

Парламентська Асамблея Ради Європи закликає держави-члени та Європейський Союз утриматися від дискримінації громадян, у зв’язку з тим, що він/вона не був вакцинований.

Після винайдення вченими вакцини проти Covid-19, відбулося 5-е засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи, на якому було заслухано звіт Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку і прийнято Резолюцію № 2361 (2021) «Вакцини проти Covid-19: етичні, юридичні та практичні міркування»[24], основними тезами якої стало:

  • п. 7.3.1 забезпечити, щоб громадяни були поінформовані про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не зазнає політичного, соціального чи іншого тиску на вакцинацію, якщо вони цього не хочуть.
  • п. 7.3.2 забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації у зв’язку з тим, що він/вона не був вакцинований, через можливі ризики для здоров’я або не бажає вакцинуватися;
  • п. 7.5.2 використовувати свідоцтва про вакцинацію виключно за призначенням для моніторингу ефективності вакцини, потенціальних побічних ефектів та небажаних явищ.

Разом з тим, Асамблея підтримує позицію Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що вакцина проти Covid-19 повинна бути глобальним суспільним благом, а імунізація повинна бути доступною скрізь і кожному.

Див. також

Примітки
  1. відомо, хто наступним очолить ПАРЄ
  2. Президентом ПАРЄ став ініціатор зняття санкцій з Росії. 24 Канал (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
  3. Новим головою ПАРЄ обрали нідерландського сенатора Тіні Кокса. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 січня 2022.
  4. https://twitter.com/pace_news/status/1485592749814464512. Twitter (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
  5. Президентом ПАРЄ став нідерландець Тіні Кокс, депутатка ВР Мезенцева набрала 80 голосів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
  6. Parlementaire Vergadering van de Raad van Europa
  7. ПАРЄ прийняла резолюцію із засудженням анексії Криму Росією. / / www.unian.net . 9 квітня 2014.
  8. ПАРЄ проголосувала за виведення російських військ з Криму у зв'язку з денонсацією угод щодо ЧФ. // Інтерфакс . 9 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
  9. Новообраний президент ПАРЄ закликав Росію повернути Україні Крим і Донбас. 9 квітня 2014.
  10. ПАСЕ: ПАРЄ до кінця року виключила РФ з усіх керівних органів асамблеї. http://itar-tass.com. 10 квітня 2014.
  11. Росія припиняє роботу в ПАРЄ до кінця року. Обмірковує вихід з Ради Європи, УП, Середа, 28 січня 2015, 21:43
  12. ПАРЄ прийняла резолюцію по Азову. 24 січня 2019.
  13. Росія "повертається" у ПАРЄ. Як так сталося?
  14. Рада Європи відновлює права Росії на голосування, Нью-Йорк таймс, 25 червня 2019 року
  15. Parliamentary Assembly, Vote on Resolution
  16. Як країни голосували за підтвердження повноважень Росії у ПАРЄ: розподіл голосів
  17. [ https://tsn.ua/politika/stalo-vidomo-hto-golosuvav-za-povernennya-rosiyi-do-parye-1367832.html Стало відомо, які країни]
  18. Декілька депутатів ПАРЄ спробували виправдатися за свій голос за повернення Росії
  19. Повноваження делегації РФ в ПАРЄ оскаржені. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 січня 2022.
  20. Україна оскаржила повноваження Росії у ПАРЄ. 24 Канал (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
  21. Німецька преса про повернення Росії до ПАРЄ: "Капітуляція і самознищення"
  22. Уряд Великої Британії критикує рішення Ради Європи про відмову від санкцій стосовно Росії
  23. ПАРЄ продається за 33 мільйони євро, Atlantic Council, 26 ЧЕРВНЯ 2019 РОКУ
  24. Covid-19 vaccines: ethical, legal and practical considerations.

Література
  • І. Мінгазутдінов. Парламентська асамблея Ради Європи // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.539 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.