Лава (гірництво)
Ла́ва — очисна горизонтальна або похила гірнича виробка.
![](../I/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA.jpg.webp)
![](../I/SL500_01.jpg.webp)
![](../I/Longwall_with_hydraulic_chocks%252C_conveyor_and_shearer.jpg.webp)
![](../I/Hobeln_auf_Niederheide165.jpg.webp)
Опис
Лава має велику довжину (довжина лави може становити 75—400 м), один бік виробки створений масивом корисної копалини (вибоєм лави), а другий — обваленими породами виробленого простору або стінкою закладального матеріалу. Лава має виходи на транспортний та вентиляційний виймальні штреки (ходки — при вийманні лавами за підняттям або за падінням). Вибій лави може мати прямолинійну, стелеуступну або підошвоуступну форму. Лава — вибій у шахті з суцільною системою розробки вугільного або інших пластів корисної копалини. Термін «лава» традиційно використовується саме для довгих очисних вибоїв у вугільних шахтах.
Сучасні лави звичайно обладнуються механізованими комплексами очисного обладнання.
Борт лави
Борт лави — початкова та кінцева частини лави (в сполученні її з транспортним та вентиляційним штреками).
Походження терміна
Термін “лава” виник в Україні XIX ст. на Донбасі у зв'язку з тим, що у вибоях шахтарям доводилося працювати сидячи (укр. “лава”, “лавка” – довге сидіннях). Аналогічний термін нім. Sitzort ”сидяче місце” з'явився в Німеччині в кінці XVIII ст.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.