Лавер Георгій Михайлович

Георгій Михайлович Лавер (7 березня 1923, с. Зняцьово, сучасний Мукачівський район, Закарпатська область 16 серпня 2017, Ужгород) радянський футболіст. Правий захисник, півзахисник, виступав за СК «Русь» (Ужгород), «Спартак» (Ужгород), «Динамо» (Київ) та «Динамо» (Мінськ).

Георгій Лавер
Особисті дані
Повне ім'я Георгій Михайлович Лавер
Народження 7 березня 1923(1923-03-07) (98 років)
  Зняцьово, Мукачівський район, Закарпатська область, Україна
Смерть 16 серпня 2017(2017-08-16)[1] (94 роки)
  Ужгород, Україна
Громадянство  СРСР Україна
Позиція правий захисник
півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1946—1948 (2 група)
1948—1951
1952
«Спартак» (Ужгород)
«Динамо» (Київ)
«Динамо» (Мінськ)

69 (0)
11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Перший представник численної групи закарпатських футболістів, що поповнила «Динамо» (Київ) у після воєнні роки. Член комісії з етики та чесної гри Федерації футболу Закарпаття[2].

Кар'єра

У футбол почав грати в команді гімназії м. Мукачеве (теперішня ЗОШ № 1 ім. Олександра Пушкіна). Чемпіон Угорщини серед команд навчальних закладів (володар Кубка Сент-Ласло, тобто «Святого Василя»).

У 1943—1945 роки грав за СК «Русь» (Ужгород). 1945 року виступав за збірну м. Мукачево, упродовж 1946—1948 років — у «Спартаку» (Ужгород).

У 1948—1951 роках виступав за «Динамо» (Київ), а в сезоні 1952 року за іншу команду класу «А» «Динамо» (Мінськ).

У 1953—1954 роках знову грав у складі «Спартака» (Ужгород).

У класі «А» чемпіонату СРСР провів 80 ігор (69 у складі киян і 11 у складі мінчан). Здобув титул чемпіона УРСР серед колективів фізкультури 1946 зі «Спартаком» (Ужгород). Чемпіон СРСР серед дублюючих складів 1949 року у складі «Динамо» (Київ).

Закінчив історичний факультет Київського державного університету (1951).

Життя після футболу

Одружений з киянкою Тетяною, з якої познайомився під час виступів за київське «Динамо».

Після завершення футбольної кар'єри волею обставин повернувся до педагогічної діяльності. Працював учителем історії в школах Ужгорода, був завучем шкіл-інтернатів №1 і №2, директором школи-інтернату №2.

З 2002 року — на пенсії.

Помер в Ужгороді 16 серпня 2017 року[3].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.