Лаврентьєв Ігор Миколайович

Лаврентьєв Ігор Миколайович (народився 2 грудня 1930 року) — український архітектор і міський планувальник, головний архітектор ТОВ «Інститут Харківпроект» з 2002 року. Є одним з авторів генерального плану Харкова 1986 року та лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра».

Лаврентьєв Ігор Миколайович
Народження 2 грудня 1930(1930-12-02) (91 рік)
Країна  СРСР →  Україна
Навчання Харківський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Харків
Найважливіші споруди Універмаг «Московський» (Харків)
Містобудівні проєкти Генеральний план Харкова 1986 року, Мікрорайони № 311, 351, 421, 531, 533, 759, 761 (Харків)
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Життя і кар'єра

У 1955 році Ігор Лаврентьєв закінчив з відзнакою архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Архітектура».

З 1955 року працював архітектором Харківської філії «Діпроміста» (з 1964 року — інститут «Харківпроект»), старшим архітектором, начальником групи, головним архітектором проектів, керівником майстерні. У 1972 році стає начальником технічного відділу та головним спеціалістом інституту «Харківпроект». З 2002 року є головним архітектором ТОВ «Інститут Харківпроект»[1].

Ігор Лаврентьєв був учасником авторських колективів книг: «Харків. Архітектура, пам'ятки, новобудови», «Харків вчора, сьогодні, завтра», фотоальбому «Харків архітектурний». Є членом Спілки архітекторів України з 1966 року.[2]

Вибрані проекти
  • Генеральний план Харкова (1986)[1]
  • Концепція розвитку Харкова до 2005 року
  • Проект детального планування Кременчука
  • Мікрорайон № 311 (Соснова гірка), Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Т. А. Морєва, В. О. Можейко, 1976—1981)[3]
  • Мікрорайон № 351 (вул. Клочовская), Харків
  • Мікрорайон № 421 (вул. Клочовская), Харків
  • Мікрорайон № 531 (Салтівка), Харків
  • Мікрорайон № 533 (Салтівка), Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, В. І. Лещенко, початок будівництва у 1972 році)[4]
  • Мікрорайон № 759 (вул. Грицевця), Харків
  • Мікрорайон № 761 (вул. Грицевця), Харків
  • Колгоспний ринок (нині Кінний ринок) на пл. Повстання, Харків (1967)[5]
  • Будинок Культури, Шевченкове
  • Центр обслуговування ЄС ЕОМ по вул. Котлова, Харків
  • Універмаг «Московський» в 533 мікрорайоні, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Ж. С. Каторгіна, 1972—1975)[4]
  • Дзержинський райвиконком на вул. Космічній, Харків
  • Висотна будівля проектно-технологічного інституту «Укроргтехбуд» на вул. Отакара Яроша, Харків (арх. Н. С. Фурманова, І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1975—1979)[3]
  • Міжгалузевий територіальний Центр науково-технічної інформації і пропаганди на пр. Гагаріна, 4, Харків (арх. І. М. Лаврентьєв, Л. М. Сілаєва, 1976)[6]
  • Майдан за Балашовським мостом біля станції метро «Завод ім. Малишева», Харків (1972)[5]
  • Великопанельні 16-поверхові будинки по вул. 2-ї П'ятирічки, Харків (арх. Т. А. Морєва, І. М. Лаврентьєв, В. О. Можейко, 1974—1976)[5]

Нагороди

Ігор Лаврентьєв став лауреатом мистецької премії 2002 року за вагомий внесок у видання книги «Харків вчора, сьогодні, завтра». Нагороджений медаллю «За доблесну працю».

Бібліографія
  • Харьков вчера, сегодня, завтра. / Ю. М. Шкодовский, И. Н. Лаврентьев, А. Ю. Лейбфрейд, Ю. О. Полякова; Худож.-оформитель А. С. Юхтман. — Х.: Фолио, 2002.

Посилання
  1. ИГОРЬ ЛАВРЕНТЬЕВ. http://kharkivproject.com/ (російська).
  2. ЛАВРЕНТ`ЄВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ. http://www.nsau.org/ (українська). Архів оригіналу за 11 вересня 2016.
  3. Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона площади Дзержинского и проспекта Ленина. Жилмассивы Павлово поле и Алексеевский. http://www.alyoshin.ru/ (російська).
  4. Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Салтовскии жилой массив. http://www.alyoshin.ru/ (російська).
  5. Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона Московского проспекта и Плехановской улицы. http://www.alyoshin.ru/ (російська).
  6. Лейбфрейд, Реусов, Тиц (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Зона проспекта Гагарина и улицы Октябрьской Революции. http://www.alyoshin.ru/ (російська).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.