Діпромісто

ДІПРОМІСТО — один з провідних науково-дослідних і проєктних інститутів у галузі планування територій та населених пунктів в Україні. Є державним підприємством, що відноситься до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Заснований 12 вересня 1930 року. Повна назва Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя.

Діпромісто
Тип організація
Засновано 12 вересня 1930 року
Правовий статус державне підприємство
Країна  Україна
Штаб-квартира Київ
Розташування бульвар Лесі України, 26, Київ, 01133, Україна
Директор Шпилевський Іван Іванович, заслужений архітектор України
Вебсайт www.dipromisto.gov.ua

 Діпромісто у Вікісховищі

У російськомовному середовищі інститут відомий під назвою «Гипроград». За радянських часів це була система проєктних інститутів з центральним інститутом у місті Київ та низкою філій в обласних центрах УРСР. У свій час більшість філій виділилися з системи «ДІПРОМІСТО» в окремі інститути — на сьогодні інститут має три філії: Волинську, Івано-Франківську та Рівненську[1].

Історія

Колектив інституту «Діпромісто» у 1933-34 роках

Інститут «ДІПРОМІСТО» був заснований 12 вересня 1930 року на базі об'єднання Бюро з проєктування Великого Запоріжжя, Комісії з планування Донбасу і Проєктного Бюро НКВС УРСР, заснованих відповідно у 1928 і 1929 роках. Згідно зі Статутом, затвердженим Урядом УРСР, на інститут покладалися завдання планування міст і селищ міського типу, проєктування житлових, цивільних і комунальних споруджень, науково-дослідна робота у галузі містобудування.

За довоєнний період колектив «ДІПРОМІСТО» виконав великий обсяг робіт з районного планування найважливіших промислових районів, планування міст і селищ, проєктування комунальних споруд, житлових і суспільних будинків, розміщення нового промислового будівництва, керівництва і контролю над здійсненням будівництва, науково-дослідного розроблення основних проблем містобудування, з експериментального і типового проєктування[2].

Основним завданням інституту у 1943-44 роках було виявлення збитків, заподіяних війною міському господарству, і визначення першочергових заходів щодо відновлення міст Української РСР. Величезні руйнування, заподіяні містам і селищам військовими подіями, не тільки створили передумови для більш значних планувальних заходів, але й вимагали по новому вирішувати багато питань з містобудування.

У 1950-ті роки значна увага проєктувальників звертається на розвиток озеленення та благоустрою міст і селищ, формування їхнього архітектурного вигляду і ландшафту. У зв'язку з такими тенденціями у 1962 році в інституті була створена архітектурно-планувальна майстерня з проєктування курортно-рекреаційних об'єктів, де одночасно з теоретичними розробками моделювалися і практично здійснювалися напрямки в типології здравниць, які потім закріплювалися в нормативних документах. У 1960-70-х роках була створена ландшафтна майстерня, у якій зосереджувалися роботи з ландшафтної реконструкції зелених насаджень і організації природних ландшафтів на державному рівні.

Юрій Миколайович Білоконь, директор інституту у 1993—2009 роках, Народний архітектор України

Розпочата наприкінці 1960-х років робота зі складання схем районного планування 25 областей УРСР проводилася протягом 15 років і була завершена у 1989 році. У 1985 році Держбуд УРСР доручив інституту «ДІПРОМІСТО», як головному містобудівному інституту, розробити Зведену схему районного планування Української РСР[3]. У комплексній схемі був даний різнобічний аналіз територіальних ресурсів і стану навколишнього середовища у розрізі економічних районів і областей, а також аналіз систем розселення, соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури.

Зі здобуттям Україною державної незалежності перед фахівцями з планування територій та населених пунктів постали завдання переоцінки факторів розвитку регіонів та держави в цілому, визначення нових пріоритетних осей розвитку, переформування системи розселення з урахуванням політичних та виробничих змін, забезпечення формування цілісної внутрішньодержавної містобудівної системи, врахування ринкових відносин у плануванні розвитку населених пунктів.

Становлення інституту в умовах незалежної України здійснювалося під керівництвом Юрія Миколайовича Білоконя, доктора архітектури, професора, Народного архітектора України. Діяльність Юрія Миколайовича в інституті була широка та багатогранна — як талановитий архітектор, що однаково добре розумів проблеми і планувального, і об'ємного проєктування, він зробив багато для удосконалення та розвитку діяльності інституту. Юрій Миколайович став одним з ініціаторів містобудівного проєктування транскордонних регіонів та розробником його методологічних основ. Значну увагу Ю. М. Білоконь приділяв підтримці розвитку наукової діяльності в інституті, вихованню наступних поколінь фахівців, сформувавши на базі інституту навчально-науково-виробничий комплекс «Архмістобуд»[4] у співробітництві з кафедрою містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури, впровадженню найсучасніших інформаційних технологій у виробничу діяльність.

У 2009 році у вдячність за 16 років талановитого керівництва та в пам'ять про пасіонарну роль особистості Юрія Миколайовича у розвитку інституту колектив ініціював присвоєння інституту «ДІПРОМІСТО» ім'я Ю. М. Білоконя, що було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України[5].

Діяльність

Діяльність Інституту «ДІПРОМІСТО» направлена на наукове забезпечення виконання проєктних і вишукувальних робіт у сфері містобудування та архітектури, створення нормативної та методичної бази для здійснення планування і забудови території, а також розроблення містобудівної документації населених пунктів, регіонів і країни в цілому, проєктної документації з цивільного будівництва та ландшафтної архітектури, створення і впровадження геоінформаційних систем підтримки рішень у сфері містобудування[6], у тому числі автоматизованих систем містобудівного кадастру, проведення робіт із землеустрою, підготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері містобудування.

Інститут визначено базовою організацією з науково-технічної діяльності у будівництві (Наказ Мінрегіону України від 3.05.2012 № 190)[7], що передбачає здійснення науково-технічного, дослідного, нормативно-методичного та інформаційного забезпечення з питань планування і забудови територій та населених пунктів, а також забезпечення функціонування технічного комітету стандартизації «Планування територій та населених пунктів» (ТК 314), створеного на базі ДП «ДІПРОМІСТО» згідно з наказом Мінрегіону України від 21.02.2012, № 73.

Роботи

Київський академічний театр ляльок

Протягом останніх років колективом інституту було виконано такі роботи:

  • Генеральна схема планування території України[8][9][10];
  • схеми планування території АР Крим, областей та районів України;
  • комплексні територіальні схеми охорони природи окремих областей України;
  • спільні містобудівні проєкти розвитку транскордонних регіонів;
  • міжнародні проєкти з просторового розвитку[11];
  • генеральні плани міст; плани зонування території;
  • детальні плани території; проєкти організації території природоохоронних об'єктів;
  • містобудівне обґрунтування проходження міжнародного транспортного коридору № 5;
  • проєкти з нормативної грошової оцінки земель.

Окрім того, за проєктами інституту були

Фахівцями інституту було розроблено проект Містобудівного кодексу України, низки державних будівельних норм та державних стандартів у галузі містобудування; методологічних та методичних документів щодо виконання містобудівних проектів, впровадження ГІС-технологій у містобудівне проектування, нормативної грошової оцінки земель, технічного проектування театрів та культурно-видовищних споруд, акустичного розрахунку глядачевих залів тощо.

Примітки

  1. Гипроград. Информация, С.3
  2. Гипроград. Информация, С.6
  3. Гипроград. Информация, С.9
  4. Інформація про навчально-науково-виробничий комплекс «Архмістобуд» на веб-сторінці кафедри містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури
  5. Наказ Мінрегіону України від 26 жовтня 2010 року N 415 Про перейменування ДП УДНДІПМ «Діпромісто»
  6. Інформація про розроблення ГІС підтримки рішень Генеральної схеми організації території Республіки Казахстан
  7. Офіційний вебсайт Мінрегіону України. Перелік базових організацій з науково-технічної діяльності у будівництві
  8. Закон України «Про Генеральну схему планування території України»
  9. Про розробника Генеральної схеми планування території України
  10. Про результати моніторингу Генеральної схеми планування території України. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  11. Міжнародна стратегія та політичні рекомендації з розвитку водозбірної території річки Тиси (результуючий документ Міжнародного проєкту TICAD)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.