Лавірування (шахи)
Лавірування — в шахах один із різновидів маневрування здійснюваний з метою створення та використання слабкостей в таборі суперника.
Цей термін запропонував Арон Німцович, який охарактеризував його так: «Дві слабкості, які самі по собі цілком можна захистити, поперемінно потрапляють під обстріл... Гравець, що захищається, програє через те, що в певний момент не може встигнути вслід за суперником перегрупувати сили... Можна лавірувати й проти однієї слабкості; в цьому випадку необхідно, щоб різноманітність способів атаки (наприклад, атака фронтальна, флангова, обхідна) компенсувала відсутність більш як однієї слабкості.»
Приклад лавірування
Приклад лавірування можна побачити в партії Ріхарда Тейхмана проти Арона Німцовича 1911[1]. У позиції на діаграмі чорні притисли білих на королівському фланзі. Це сковує фігури білих, однак за чорних не видно продовження атаки. Тоді Німцович вирішує шляхом лавірування створити слабкості на ферзевому фланзі.
- 31... Ке6
Кінь створює загрозу по-перше вторгнення чорних фігур в табір білих через поле f4: так тихий хід 32... Cf4 повністю знищує захист білих. Бити слона не можна через мат: 32... Cf4 33. gf K:f4+ 34. Kph1 Л:h2+ 35. До: h2 Л:h2+ 36. Kp:h2 Фf2+ 37. Kpg1 Фg2#
По-друге, кінь прагне потрапити на d4, де у нього буде можливість створити слабкості на ферзевому фланзі, нападаючи на пішака с2. Від обох загроз чорного коня білі не в змозі знайти захист.
- 32. Ле2.
Білі намагаються відбити небезпечнішу загрозу атаки на королівському фланзі, воліючи віддати поле d4 коню, який потрапляє туди з виграшем темпу:
- 32... Kd4
- 33. Лее1 Фb7
Хід 34... Лс8 не можна відбити без жертв. Щоб не допустити чорну туру на другу горизонталь, білим доводиться віддавати якість.
- 34. Л:d4 ed
У підсумку чорні виграли партію.
Примітки
Література
- Німцовіч Арон Моя система, М., 1984. — С. 278 — 289, 414 — 426
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 190. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)