Маневрування (шахи)

Маневрування — це послідовність маневрів однією або декількома фігурами, що має тривалий характер. Маневр — це кілька ходів однією фігурою з однією конкретною метою[1]. Маневрування проводять, наприклад, з метою поліпшення позиції, централізації фігур, захоплення важливих пунктів, тощо. Розрізняють також вичікувальне, вимушене та оборонне маневрування. Особливий вид маневрування — лавірування.

Часто застосовують в позиціях закритого типу для перегрупування фігур. В умовах цейтноту іноді використовують щоб виграти час на обдумування. Іноді маневрування переслідує психологічну мету — послабити пильність суперника перед тим як приступити до конкретних дій. Особливо важлива роль маневрування в закінченнях. Наприклад, у пішакових закінченнях з блокованими пішаками вся гра зводиться до маневрування королями у боротьбі за поля відповідності.

Складність маневрування полягає в тому, що не маючи конкретних планів, суперники повинні вибирати ходи, корисні в декількох можливих напрямках подальшого розвитку гри.

Приклад

Анатолій КарповВластіміл Горт
Москва, 1971
abcdefgh
8
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
22. Лg4! Білі починають маневрувати турою по четвертий горизонталі.

Приклад маневрування турою можна побачити в партії Анатолій КарповВластіміл Горт, Москва, 1971[2]. На перший погляд позиція чорних приємніша: зайвий пішак білих під ударом, їх король утратив право на рокіровку, загрожує вторгнення чорного ферзя на h4. Однак шляхом гнучких маневрів білі не лише відбивають загрози чорних, але й самі переходять до атаки.

22. Лg4! Фf6
23. h4 Фf5

23... К:h4? не проходить через 24. Cg7

24. Лb4!

Висить пішак b7 і не можна робити рокіровку 24... 0-0-0?, оскільки ферзь потрапить під зв'язку 25. Cg4.

24... Cf6
25. h5 Ke7
26. Лf4 Фe5
27. Лf3 K:d5
28. Лd3 Л: h6
29. Л: d5 Фe4,
30. Лd3!

За дев'ять ходів білі зіграли сім разів турою і двічі пішаком. Внаслідок цього вони отримали виграну позицію. Далі було:

30... Фh1 +
31. Крc2 Ф: a1
32. Ф:h6 Ce5
33. Фg5

Чорні прострочили час.

Відомі маневри

Примітки

  1. Романовский Петр Арсеньевич. "Миттельшпиль. План". Изд.: Физкультура и спорт, 1960
  2. Анатолій Карпов — Властіміл Горт, Москва 1971(англ.)

Література

  • Волчок А. С . Методи шахової боротьби. // Маневрування — М.: Фізкультура та спорт, 1986. — С. 86 — 110
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 229. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.