Лагерштетт

Лагерштетт (нім. Lagerstätte) — особливий тип поховання скам'янілостей, як правило, у великій кількості, де завдяки особливим умовам зберігаються не лише тверді частини скелетних форм, але також і відбитки м'яких тканин[1][2]. Цей тип поховань є результатом каркасного поховання у безкисневому середовищі з мінімальною кількістю бактерій, що затримує процеси розкладання. Лагерштетти відомі починаючи з неопротерозойської епохи і до теперішнього часу. Характерні приклади — Зольнхофенський вапняк у Німеччині, Монте-Болька у Італії або сланці Берджес в Канаді.

Сланці Берджес в Канаді

Типи

Виділяють два типи лагерштеттів[3]:

  • Konzentrat-Lagerstätten — поховання скам'янілостей з особливою «концентрацією» розчленованих органічних твердих решток, таких як кістки. Часто цей тип поховань представлений співтовариствами, такими як коралові рифи або раковини молюсків.
  • Konservat-Lagerstätten — поховання скам'янілостей з високим збереженням відбитків м'яких тканин викопних організмів.

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. Penney D. (ed.) 2010. Biodiversity of Fossils in Amber from the Major World Deposits. Siri Scienfic Press, Manchester, 304 pp
  2. R. Niedźwiedzki, 2002: Zespół skamieniałości a biocenoza — reprezentatywność zapisu paleontologicznego // Przegląd Geologiczny, 50, Nr 10 : 899—904.
  3. Seilacher A. (1970). «Begriff und Bedeutung der Fossil — Lagerstätten: Neues Jahrbuch fur Geologie und Paläontologie» // Monatshefte. — 1970: 34-39.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.