Лайтнін Гопкінс
Ла́йтнін Го́пкінс (англ. Lightnin' Hopkins), справжнє ім'я Сем Го́пкінс (англ. Sam Hopkins; 15 березня 1912, Сентервілл, Техас — 30 січня 1982, Х'юстон, Техас) — американський блюзовий співак, автор пісень і гітарист. Лауреат премії «Греммі» за досягнення протягом життя (2013).
| Лайтнін Гопкінс | |
|---|---|
| англ. Lightnin' Hopkins | |
 Зображення | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Сем Гопкінс |
| Дата народження | 15 березня 1912 |
| Місце народження | Сентервілл, Техас |
| Дата смерті | 30 січня 1982 (69 років) |
| Місце смерті | Х'юстон, Техас |
| Роки активності | 1930-ті—1970-ті |
| Громадянство | США |
| Національність | афроамериканці |
| Професія | музикант |
| Інструменти | гітара |
| Жанр | блюз |
| Псевдоніми | Лайтнін Гопкінс |
| Колективи | The Hopkins Brothers, Thunder 'N' Lightnin' |
| Лейбли | Arhoolie, Bluesville, Candid, Fire, Folkways, Jewel, Mainstream, Prestige, Vee-Jay, Verve, World Pacific |
| Нагороди |
• National Blues Music Awards (1980) • Зала слави блюзу (1980) • Премія Греммі за досягнення протягом життя (2013) |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Ранні роки
Народився 15 березня 1912 року в Сентервіллі, округ Леон, штат Техас (також зустрічається 1911); був одним з шістьох дітей у музиканта Ейба Гопкінса і Френсіс (Сімс) Вашингтон. Двоє братів Гопкінса, Джон Генрі Гопкінс та Джоел Гопкінс також були музикантами. Першим інструментом Гопкінса стала саморобна гітара із ящика для зберігання цигарок з дротовою сіткою в якості струн.
Кар'єра
На початку 1920-х у віці 8 років зустрів відомого техаського блюзмена Блайнд Лемон Джефферсона, який приїхав на одне з релігійних свят до общиини, де мешкав Гопкінс і навіть отримав шанс зіграти з ним. Пізніше Гопкінс був в якості поводиря для сліпого Джефферсона. Гопкінс покинув рідний дім в ранньому віці. У цей період почав працювати з іншою зіркою довоєнного блюзу — Елджером «Тексас» Александером, який був його кузеном. Гопкінс і Александр грали разом на вечірках та джук-джойнтах, подорожуючи по всьому східному Техасу і деяких місцях в Міссісіпі.
Середину 1930-х років провів у х'юстонській трудовій в'язниці-фермі за неясних обставин злочину. На цей період його партнерство з Александером було перерване, однак після виходу на свободу, вони знову об'єдналися.
Останні роки
Помер 30 січня 1982 року в лікарні Св. Йосифа в Х'юстоні, округ Гарріс, Техас у віці 69 років від раку стравоходу. Похований на кладовищі Форест-Парк в Х'юстоні.
Визнання
У 1980 році був прийнятий до Зали слави блюзу після чого, він через два роки помер. Також у 1980 році здобув нагороду National Blues Music Awards в категорії «Найкращий артист традиційного блюзу». Журнал «Rolling Stone» у 2003 році помістив Гопкінса на 71-е місце у списку 100 найкращих гітаристів усіх часів (однак у версії 2011 року він до списку не потрапив). У 2013 році був удостоєний Премії «Греммі» за досягнення протягом життя.
Дискографія
- Lightnin' Hopkins (Folkways, 1959)
- Down South Summit Meetin' (World Pacific, 1960); з Брауні Макгі, Біг Джо Вільямсом і Сонні Террі
- Lightnin' (Bluesville, 1961)
- Last Night Blues (Bluesville, 1961); з Сонні Террі
- In New York (Candid, 1961)
- Lightnin' Strikes (Vee-Jay, 1962)
- Hootin' the Blues (Prestige Folklore, 1964; записаний 1962)
- Soul Blues (Prestige, 1965)
- The Texas Bluesman (Arhoolie, 1968)
- Dirty Blues (Mainstream, 1971)
Література
- Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня, 2005. — Т. 2. — 1440 p. — ISBN 0415926998.
- Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — 598 p. — ISBN 978-0-313-34423-7.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лайтнін Гопкінс
- Лайтнін Гопкінс на сайті Allmusic. (англ.)
- Лайтнін Гопкінс на Discogs.com (англ.)
- Біографія на Залі слави блюзу (англ.)
- Ілюстрована дискографія Лайтніна Гопкінса (англ.)