Лаконізм

Корінь слова походить від назви Лаконії — області Стародавньої Греції, в якому знаходиться місто Спарта. «…Якби хто захотів зблизитися з найнікчемнішим із лаконців, то, на перший погляд, знайшов би його досить слабким у мовленні», попереджав філософ Сократ своїх земляків, «але раптом, в будь-якому місці промови, метне він, немов могутній стрілець, деякий точний вислів, короткий і стислий, і співрозмовник здається перед ним малою дитиною». Багато правителів і воєначальники переконалися в правоті Сократа.

Існує легенда: коли Філіп Македонський (батько Олександра) підійшов до стін Спарти, він надіслав спартанцям послання, в якому говорилося: «Я підкорив всю Грецію, у мене найкраще у світі військо. Здавайтеся, оскільки якщо я візьму Спарту силою, якщо я зламаю її ворота, якщо я проламаю таранами її стіни, то нещадно знищу все населення і зрівняю місто з землею!». На що спартанці/лаконійці відправили найкоротшу відому відповідь: «Якщо». І Філіп II, і згодом його син Олександр Македонський обходили Спарту у своїх походах.

До битви в Фермопілах, спартанський воєначальник Діенекес отримав повідомлення, згідно з яким у персів так багато лучників, що їх стріли закриють сонце. Діенекес відказав: «Добре, значить, битимемося в тіні». Бій в Фермопілах було виграно перським царем Ксерксом, але моральна перемога дісталася спартанцям, які відчайдушно захищалися. Відома короткомовна відповідь царя Леоніда на пропозицію скласти зброю в обмін на життя: «Прийди та візьми». Ще одне з відоміших речень Леоніда стосується того, як він готувався вирушити на цю війну. Коли його дружина Горго запитала, що їй робити, якщо він загине, Леонід відповів: «Візьми хорошого чоловіка і народжуй здорових дітей».

Короткомовність особливо важлива в рекламі, так як грошові витрати на рекламу залежать від її довжини. Також це пов'язано з особливостями пам'яті людини — в короткочасній пам'яті закріплюється приблизно 7±2 елементи.[3]

Відомий вислів «короткість — сестра таланту», приналежне А. П. Чехову. Він висловив цю думку в листі своєму братові такими словами:[4]

Моя порада: у п'єсі намагайся бути оригінальним і за можливості розумним, але не бійся здатися дурним; потрібно вільнодумство, а тільки той вільнодумець, хто не боїться писати дурниць. Не зализуй, не шліфуй, а будь незграбний і зухвалий. Короткість — сестра таланту. Пам'ятай до речі, що любовні пояснення, зради дружин і чоловіків, вдовині, сирітські й усякі інші сльози давно вже описані. Сюжет має бути новим, а фабула може бути відсутньою.

Оригінальний текст (рос.)

Мой совет: в пьесе старайся быть оригинальным и по возможности умным, но не бойся показаться глупым; нужно вольнодумство, а только тот вольнодумец, кто не боится писать глупостей. Не зализывай, не шлифуй, а будь неуклюж и дерзок. Краткость — сестра таланта. Памятуй кстати, что любовные объяснения, измены жен и мужей, вдовьи, сиротские и всякие другие слезы давно уже описаны. Сюжет должен быть нов, а фабула может отсутствовать.

— Лист Олександру Павловичу Чехову (11 квітня 1889, Москва)

Схожої думки дотримувався Шекспір: «Therefore, since brevity is the soul of wit...» («І так як короткість є душа розуму…»)[5]

• Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.

• Лаконізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 808. — 1000 екз.
• Лаконізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 544.