Лакшмі Баї

Походила з брамінської родини. Донька Моропанта Тамбі, радника впливового маратха Чимнаджі Аппа, брата пешви Баджі Рао II. При народжені отримала ім'я Манікарніка. Отримала гарну освіту, володіла також зброєю, добре вправлялася з кіньми.

У 1842 році була видана заміж за Гангадара Рао Невалкару, магараджу Джхансі. При цьому змінила ім'я на Лакшмі Баї. Про її шлюбне життя замало відомостей. У 1851 році народила сина, який незабаром помер. Незабаром після цього Гангадар Рао склав заповіт, яким визнавав спадкоємцем трону свого небожа Дамодара Рао (його було всиновлено), а Лакшмі Баї ставала регентшею. Після смерті у 1853 році Гангадар Hао губернатор Індії Д.Делхузі на основі закона щодо наслідування (спадок передавався лише прямим родичам, а не всиновленим) оголосив про анексію князівства Джхансі. Лакшмі Баї намагалася відстоювати права Дамодара Рао, проте марно. Натомість Лакшмі Баї отримала щомісячну платню у 5 тисяч рупій.

З початком Сипайського повстання у 1857 році долучилася до повсталих у фортеці Джхансі, де протягом 8 діб тримала оборону проти англійців. Після цього втекла до Кампі, де приєдналася до одного з ватажків повстання Тант'я Топі. Після цього стає одним з військовиків повстання. 22 травня 1858 року звитяжила у битві при Гаулаулі. Брала участь у захоплені фортеці Гваліор. 17 червня того ж року загинула під час оборони Гваліора.

• Michel Naumann et Fabien Chartier, La guerre d'indépendance de l'Inde : 1857—1858, l'harmattan, 2008 (ISBN 978-2296058064) (фр.)
• Haythornthwaite, Philip J.: The Colonial Wars Source Book. London: Arms and Armour Press, 1995 ISBN 978-1-85409-436-0 (англ.)