Гваліор
Гва́ліор або Гва́ліяр — четверте за величиною місто індійського штату Мадх'я-Прадеш. Розташоване за 122 км на південь від Агри на перетині залізниць та складається з трьох історичних центрів — власне Гваліора, Лашкара та Морара. Населення — 1 101 981 (2011)[1].
| Місто
Координати 26°12′54″ пн. ш. 78°11′35″ сх. д.
|
Історія
Гваліор відігравав важливу роль в історії Північної Індії як політичний центр історичної області Малава. Власне Гваліором спочатку називалася фортеця, що розташована на живописно пласкій вершині 90-метрової скелі. Про існування цієї фортеці на перетині найважливіших торговельних шляхів відомо з VI століття.
Під захистом могутніх мурівн збереглися шість палаців, шість храмів, мечеть, вісім басейнів та рідкісні пам'ятки індійської архітетури XI століття. Біля стін фортеці в XV столітті були висічені в товщі скелі гігантські джайнські статуї, що сягають 18 метрів у висоту.
За 6 км на південь від Гваліорської фортеці розташоване місто Лашкар, з 1810 р. місто було резиденцією маратхської князівської династії сіндхі. 1745 року засновник цієї династії повстав проти імперії Маратха і створив велике Гваліорське князівство. Володіння його внука Махададжі (правив у 1761—1794 роках) охоплювали значну частину Північної Індії від Делі до Джайпуру.
У ході англо-маратхських воєн 1803 і 1818 років Гваліорські правителі втратили частину своїх земель. У 1780 і 1843 роках британські солдати штурмували і саму Гваліорську фортецю. Під час повстання сипаїв раджа зберіг вірність британській короні, однак його солдати збунтувалися. Англійські підрозділи знову окупували фортеця, однак за домовленістю з раджею 1886 року вони були передислоковані в Джхансі.
Визначні пам'ятки
- Форт Гваліор, з якого відкривається панорамний вид на все місто.
- Гробниця Гауса Мухамеда та гробниця Тансу — відомого музиканта.
Примітки
- Top cities of India by Population census 2011. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 9 травня 2014.