Лантаноїдне стиснення

Лантаноїдне стиснення — хімічний термін, що використовується для опису явища зменшення атомних чи йонних радіусів хімічних елементів, що входять в групу лантаноїдів (атомні номери від 58 до 71). Лантаноїдне стиснення призводить до менших, у порівнянні з очікуваними, величинам атомних чи іонних радіусів елементів, починаючи з 72 (гафній). Цей термін ввів у вживання норвезький геохімік Віктор Моріц Гольдшмідт у своїй відомій серії робіт «Геохімічні закони розподілу елементів» («Geochemische Verteilungsgesetze Der Elemente»)[1]. Аналогічне явище також існує для актиноїдів та називається Актиноїдне стиснення.

Причини
ЕлементCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
Електронна конфігурація атома4f15d16s24f36s24f46s24f56s24f66s24f76s24f75d16s24f96s24f106s24f116s24f126s24f136s24f146s24f145d16s2
Ln3+ електронна конфігурація4f14f24f34f44f54f64f74f84f94f104f114f124f13

4f14

Ln3+ радіус (КЧ рівне 6), пм1029998,39795,894,793,892,391,290,1898886,886,1

Електронні орбіталі

Причиною лантаноїдного стиснення є властивості електронів 4f-орбіталі: f-орбіталь у своїй формі на відміну від s- p- та d-орбіталей велика та дифузна, тобто електрони на ній сильніше делокалізовані. Це приводить до того, що заряд ядра, який збільшується у групі від лантану до лютецію екранований гірше. Така делокалізація посилює притягання до зовнішніх електронів на 5s- та 5p енергетичних рівнях.

Релятивістські ефекти

Релятивістські ефекти відіграють важливу роль для важких елементів, також і для лантаноїдів. Їх частка у лантаноїдному стисненні складає бл. 10%[2]. Так електрони, що знаходяться ближче до ядра атома, наприклад на орбіталі 1s, мають більшу швидкість, що приводить до збільшення їх маси, та зменшення самої орбіталі. Таким чином досягається більше екранування 4f орбіталі, та її дестабілізація. З цієї причина екранування 4f орбіталлю заряду ядра атома відбувається ще гірше, і як наслідок — додаткове скорочення радіусів 5s- та 5p енергетичних орбіталей.

Примітки
  1. Goldschmidt, Victor M. «Geochemische Verteilungsgesetze Der Elemente», Part V «Isomorphie Und Polymorphie Der Sesquioxyde. Die Lanthaniden-Kontraktion Und Ihre Konsequenzen», Oslo, 1925
  2. Pekka Pyykko (1988). Relativistic effects in structural chemistry. Chem. Rev. 88: 563–594. doi:10.1021/cr00085a006.

Джерела
  • Holleman, A. F.; Wiberg, Egon: Lehrbuch der Anorganischen Chemie. 101. Auflage. De Gruyter, Berlin 1995. с. 1782 (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.