Ланьюй

Ланьюй[1] (на мові ямі: Ponso no Tao; кит. трад.: 蘭嶼; піньїнь: Lán Yǔ; певедзі: Lân-sū) або також Острів орхідей — вулканічний острів площею в 45 км² біля південних берегів Острову Тайвань і відокремлений від островів Батанес, що в Філліпінах каналом Баші Лусонської протоки. Адміністративно вона упорядкована як містечко Лань Ю (Lanyu) Округу Тайтунг, Тайвань.

Orchid Island
Острів Лань Ю в Тайвані
Старе фото узбережжя острова, із публікацій Японського уряду, 1931.

Острів є батьківщиною для народу Ямі, етнічна меншина, яка мігрувала на острів із Аргіпелагу Батанес 800 років тому. Для них острів відомий як Понсо но Тао «Острів людей» або Ірала. Із загальної кількості населення в 4000, близько 2400 належать до племінної спільноти Тао, а решта 1600 в основному китайці. В сусідніх Філліпінах острів називається як Ботель Табаго.

Історія
«Ботел Тобаго Інсель» на німецькій мапі початку 20-го століття.[2]

Рання історія

Острів вперше було зображено на японських мапах під назвою Табако-шима на початку 17-го століття і як Табако Ксіма на французькій мапі 1654-го року. Китайці, які не мали жодного контакту з місцевим населенням острова називали його Анг-тау-су (кит. трад.: 紅頭嶼; піньїнь: Hóngtóuyǔ; певедзі: Âng-thâu-sū; літ.: 'Червоно-головий острів'), потім він був названий (яп. 紅頭嶼 Kōtō-sho) в часи Японського правління. Японський уряд оголосив острів областю етнологічних досліджень поза доступом для громадськості.

Республіка Китай

Це обмеження збереглося і коли Китайська республіка взяла контроль над Тайванем в 1945, але було зняте в 1967. Завдяки цьому обмеженому доступу до острова народ Тао найраще зберіг свої традиції поміж інших аборигенів Тайваню. З тих пір, на острові побудовані школи, що викладають на стандартній китайській і які стали обов'язковими. Збільшився потік туристів на острів.

19 січня 1946, острів було позначено як селище Гонгтую (кит. трад.: 紅頭嶼鄉) в складі округу Тайдун. 24 листопада того ж року він був перейменований в Острів Орхідей (Lanyu), на честь місцевих орхідей Фаленопсис.

Галерея
  • Узбережжя Ландао
  • Традиційне каное

Примітки
  1. Атлас світу, 2005.
  2. Karl Theodor Stöpel (1905). Eine Reise in das Innere der Insel Formosa.

Література
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.