Тайвань
Тайва́нь, або Тайва́н[1] (кит. 臺灣 або 台灣, Táiwān; тайванська Tâi-oân) — острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами в Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу. Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує комуністичний уряд Китайської Народної Республіки (див. два Китаї). Найбільше місто — Сіньбей[2]. Розташований у південній частині Східної Азії, на південний схід від континентального Китаю. На сході і північному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південно-Китайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході і Східно-Китайським морем на сході. Площа острова становить 35.801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км[3]. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними і субтропічними лісами. Традиційна європейська назва — Формо́за (порт. Formosa, МФА: [fuɾ.ˈmo.zɐ][4] «Красива»).
- Ця стаття про острів. Про частково визнану державу див. Республіка Китай
Тайвань | |
---|---|
Карта | |
Географія | |
23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | Південна Азія |
Акваторія | Східнокитайське море, Південнокитайське море, Філіппінське море, Тайванська протока |
Площа | 35882,6258 км² (39-те місце) |
Довжина | 394 км |
Ширина | 144 км |
Берегова лінія | 1239,5756 км |
Найвища точка | Юйшань, 3952 м (4-те місце) |
Країна | |
КНР/ Китайська Республіка | |
Адм. одиниця |
Провінція Тайвань Тайвань (провінція Китайської Народної Республіки) Тайбей Таоюань Новий Тайбей Тайчжун Тайнань Гаосюн |
Населення |
23 269 633 особи (2016) (8-ме місце) |
Тайвань Тайвань (Республіка Китай) | |
Тайвань у Вікісховищі |
Загальний огляд
Острів витягнутий з півночі на південь на 394 км, ширина близько 140 км, площа 35 834 км².
Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км.
Уздовж усього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора Юйшань, 3952 м); на півночі — група згаслих вулканів, на заході — прибережна рівнина (тут мешкає 90 % населення острова).
Клімат
Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний мусонний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500—2500 мм, у горах понад 5000 мм. У серпні і вересні часті тайфуни.
На Тайвані із червня по серпень триває сезон дощів. Для північної частини острова характерна висока хмарність упродовж усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає під час сезону дощів.
|
Річки
Річки острова — гірські і багатоводні. Використовуються для зрошення і гідроенергетики.
Флора і фауна
Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 ендемічні — Chamaecyparis formosensis, ялиця Кавакамі Abies kawakamii, Cinnamonum camphora).
На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, пальм, бамбуку, ліан; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з камфори, кипарисів, ялини, ялиці, деревоподібних папоротей, та ін.
На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів рододендрону і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями рису, батату, плантаціями цукрової тростини, ананасів та ін. Уздовж узбережжя — місцями мангрові ліси.
У минулому в гірських лісах траплялося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський чорний ведмідь, плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших.
Природні ресурси
Корисні копалини
Природні ресурси: невеликі родовища золота, міді, кам'яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру та азбесту.
Землеробство
Понад половину території острова займають ліси і чагарники, переважно в гірських районах, 24 % — орні землі (в основному на рівнині), 15 % території використовується для інших потреб. 5 % території займають пасовища, 1 % — багаторічні культури.
Екологічний стан
До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться забруднення повітря, забруднення води промисловими водами і каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять кислотні дощі. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини Китаю під час періоду мусонів.
Стихійні лиха
Населення острова часто потерпає від землетрусів і тайфунів. 21 вересня 1999 в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло більше 2 тисяч осіб. До людських жертв і значних руйнувань призводять і селеві потоки і зсуви, що виникають унаслідок проливних дощів.
Національні парки
На острові налічується 17 заказників, 20 біосферних заповідників, 8 національних парків:
- Янміншань
- Юйшань
- Тароко
- Кендін
- Сюеба
- Шейпа
- Цзіньмень
- Тайдун
34 лісових резерватів (загальна площа 452 тис. га). Створено 13 особливих ландшафтних зон: Північного узбережжя, Північно-Східного узбережжя, Східного узбережжя, затоки Дапен, Маулін, Сіраю, гори Алішань, Жіюетань (Озеро Сонця і Місяця), Південного узбережжя, Острови Пенху, Східна рифтова долина Хуадун, гори Саншань, Островів Мацзу.
Примітки
- Вісник Академії Наук УРСР. Київ, 1951. С.5.
- 內政部戶政司. 人口統計資料. www.ris.gov.tw (zh-TW). Процитовано 10 вересня 2017.
- Wayback Machine. 29 березня 2014. Процитовано 10 вересня 2017.
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
Посилання
- Тайвань // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Тайвань // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Історія конфлікту між Тайванем і КНР, відео Tokar.ua
- Формоза, остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)