Лапцуй Леонід Васильович

Лапцуй Леонід Васильович (28 лютого 1929 — 14 лютого 1982, Салехард) — ненецький письменник.

Лапцуй Леонід Васильович
Народився	1929 Уральська область, РСФРР, СРСР
Помер	1982
Країна	СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Мова творів	ненецька

Народився в Ямальській тундрі поблизу озера Ярото в сім'ї оленяра-батрака в 1929 році[1] (за іншим даними — в 1932[2]). З 10 років Лапцуй працював оленярем. У 1951 році закінчив семирічну школу в селищі Новий Порт, а через 3 роки медичне училище в Салехарді, здобувши спеціальність фельдшера. Паралельно працював перекладачем у газеті «Красный Север». З 1954 по 1956 рік навчався в Москві в Центральній комсомольській школі при ЦК ВЛКСМ. Після цього працював у комсомольських та партійних установах Ямало-Ненецького АО. У 1963 році Лапцуй закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС і знову працював на керівних посадах у Ямало-Ненецькому АО. В 1974 році став редактором ненецької газети «Няръяна Ӈэрм» і залишався ним до самої смерті.

У 1962 році написав своє перше оповідання «В снегах песцовых», яке схвалив один з перших ненецьких письменників І. Г. Істомін. Незабаром Лапцуй опублікував у місцевих та обласних газетах, а також у журналі «Літературне життя» ще ряд своїх оповідань. В оповіданнях описується життя ненців, природа і повсякденне життя Ямалу. Пізніше його розповіді з'являються в журналах «Сибирские огни», «Дружба народов» та ін., видаються окремими виданнями. У 1964 році прийнятий до спілки письменників СРСР.

Іменем Лапцуя названо Салехардське культурно-освітнє училище.