Лаурентіно Кортісо

Народився в столиці, його батьками були Лаурентіно Кортісо Кортісо (іспанець галісійського походження, був зайнятий автобусним бізнесом) і Естер Коен де Кортісо (грецького походження, вчителька і підприємець в галузі будівництва). Закінчив початкову «Коледж Хав'єр» і середню школи «Колеж-де-ла-Саль» у Нікарагуа. Навчався у Військовій академії Valley Forge, отримав ступінь бакалавра в галузі ділового адміністрування Університет Норвіч, а також ступінь магістра і доктора наук у галузі ділового адміністрування міжнародної торгівлі та маркетингу у Техаському університеті в Остіні[3].

Після закінчення навчання в 1981 році працював у Вашингтоні технічним радником генерального секретаря Організації американських держав (ОАД).

У листопаді 1986 року був призначений заступником представника Панами в ОАД, членом бюджетного комітету і членом робочої групи з приватного сектору економіки країн ОАД. Очолював робочу групу з проблем розвитку держав Центральноамериканського регіону. Тоді ж очолював постійний Виконавчий комітет економічної і соціальної Ради країн Центральної Америки.

З 1986 року по теперішній час працює в приватному секторі в компаніях «Cortizo Group, Panablock» (компанія з виробництва будівельних матеріалів) і «Hacienda Hermacor» (селекційне скотарство)[4].

В 1994 році був обраний від центристської Партії солідарності депутатом Національної асамблеї від провінції Колон. 1 липня 1998 — 1 липня 1999 роки — 1-й заступник голови Національної Асамблеї[5].

В 1999 році на загальних виборах був висунутий кандидатом на посаду другого віце-президента Панами, у команді кандидата від Революційно-демократичної партії (РДП) Мартіна Торріхоса. Незважаючи на поразку кандидата від РДП, був переобраний депутатом Національної Асамблеї (НА). В 2000 році обраний президентом НА.

В 1999 році підтримав уряд президента Міреї Москосо[6] у рамках міжпартійної угоди 5 центристських і правоцентристських партій (пакт Ла-Пінтада)[7] і його обрання на посаду голови Національної асамблеї відбулося всупереч побажанням Партії солідарності (і РДП), через що він вийшов з партії і після загальних виборів приєднався до Панамісьтської партії[8]. Але повністю не порвав з РДП і постійно підтримував з нею контакти. Зберігав свою політичну лінію до кінця свого законодавчого терміну і висловив свою підтримку Мартіну Торріхосу, кандидату РДП в президенти на загальних виборах 2004 року[9]

В 2004 році офіційно зареєструвався членом РДП[5] і після перемоги М. Торріхоса на виборах президента був призначений міністром сільськогосподарського розвитку, залишивши місце в НА[10].

Зайняв жорстку позицію в переговорах щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Панамою і США[3]. 22 вересня 2005 року мав спільно з міністрами торгівлі і промисловості Алехандро Ферреро і охорони здоров'я Каміло Аллейном підписати цю угоду, проте відмовився це зробити[11]. Аргументував свою позицію ігноруванням в угоді застосування національного санітарного контролю та прийняттям як єдиної гарантії санітарні сертифікати, видані інспекційними органами США, що суперечило фітосанітарним та зоосанітарним нормам відповідно до правил Світової організації торгівлі і завдавало шкоди сільськогосподарському сектору Панами[12][13].

6 січня 2006 року не поїхав до Вашингтону на черговий раунд переговорів і відправився в резиденцію президента Торріхоса, де особисто подав заяву про відставку, публічно позначивши свою опозицію переговорам[14] 10 січня скликав прес-конференцію, на якій оголосив про свою відставку і засудив існування подібного документа[13].

7 травня 2008 року оголосив про висунення своєї кандидатури як кандидата в президенти від РДП[15] Його програма базувалась на шести напрямках діяльності: боротьба з бідністю і маргіналізацією, верховенство закону, освіта для життя і роботи, конкурентоспроможна економіка для створення робочих місць, незалежні інститути, прозорість та підзвітність рішень[16]. Але після первинних виборів в партії 7 вересня 2008 року зазнав поразки від кандидата Балбіни Еррери, посівши третє місце і набравши всього 9 % голосів[17]. Приєднався до передвиборної команди Еррери на загальних виборах 2009 року і був координатором плану уряду кандидата.

У листопаді 2012 року оголосив, що не братиме участі у президентських праймеріз РДП і заявив про свою підтримку Хуана Карлоса Наварро на загальних виборах 2014 року[18] Знову був координатором плану уряду кандидата і був названий як майбутній міністр сільського господарства і внутрішньої торгівлі в уряді Наварро.

Після поразки РДП на виборах в травні 2014 року партія потрапила в кризу лідерства і розбіжності між Наварро, який пішов з генерального секретаріату партії, і Бенісіо Робінсоном, головою РДП; Кортісо вважався однією з можливих компромісних об'єднавчих фігур в партії[19].

19 квітня 2016 року офіційно оголосив про свій намір балотуватися в президенти від РДП під гаслом «Об'єднання сил» не дивлячись на відсутність підтримки з боку національного виконкому партії[20][21][20][21][22][23] Незабаром його кандидатура була підтримана головою РДП Бенісіо Робінсоном, а також іншими впливовими лідерами і фракціями в партії[24]

16 липня 2018 року офіційно висунув свою кандидатуру від РДП[25][26][25][27]. На праймеріз здобув переконливу перемогу над іншими 16-ма кандидатами[28] серед яких виділялися депутат Зулай Родрігес і екс-президент Ернесто Перес Бальядареса[29]. Отримавши 215 628 голосів (66,2 % від загальної кількості)[30].

Серед пропозицій і ідей, які він висуває — боротьба з бідністю, соціальними проблемами і корупцією, яку він назвав «шостим кордоном»[31], з посиланням на «п'ятий кордон», згадувану найпопулярнішим в країні генералом Омаром Торріхосом Еррерой в 1970-х роках, під якою малася на увазі межа колишньої зони Панамського каналу, що розділяла країну[32] Також виступає за усунення контролю над цінами, встановленого урядом президента Хуана Карлоса Варела і створення громадських ринків як способу зближення виробників і споживачів[33] Висловлюється проти абортів nf одностатевих шлюбів і підтримує використання лікарської коноплі[34] Також висловив намір реформувати Конституцію Панами[35]. На посаду віце-президента запропонував 35-річного члена РДП адвоката Хосе Габріеля Каррісо[36].

З травня 2019 року став об'єктом численних критичних зауважень оскільки часто був відсутній на дебатах між кандидатами[37].

Одружений на Ясмін Колон де Кортісо, має двох дітей (Хорхе Андреса і Кароліну Естер) та двох онуків.[5][4].

• Laurentino Cortizo Cohen devuelve la confianza al sector agropecuario(ісп.)
• LAURENTINO «NITO» CORTIZO(ісп.)
• Reactions of the day after the PRD primaries(англ.)
• Nito Cortizo will be the standard-bearer of the PRD for the elections of 2019(англ.)