Лаурит

Лаурит мінерал, сульфід рутенію RuS2 з групи піриту.

Лаурит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула RuS₂
Nickel-Strunz 10 2.EB.05a[2]
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Laura R. Joyd[2]
 Лаурит у Вікісховищі

Опис

Утворює ізоморфний ряд з ерлікманітом. Звичайні домішки осмію (Os), родію, іридію і заліза, в незначній мірі заміщають Ru. Сингонія кубічна, дідодекаедріческій вид симетрії. Кристали рідкісні і дрібні, форма кристалів кубічна, октаедричні, пентагон-додекаедріческой; зазвичай спостерігається у вигляді дрібних округлих зерен. Ізотропний. У кислотах не розчиняється.

Поширення

Зустрічається в ультраосновних магматичних комплексах і похідних від них розсипних родовищах. Вперше був виявлений в 1866 р. в Борнео, Малайзія.

Знахідки: у Росії — Александрів лог (Н.Тагил, Середній Урал), комплекс Нурали (Башкирія, Південний Урал), Мончегорськ (Кольський півострів), масив Інаглі (Алданский щит, Красноярський край) і маса Кондер (Алданський щит, Хабаровський край), інші знахідки — Бушнельд (Трансвааль, ПАР); Борнео, Малайзія; о. Сулавесі, Індонезія; Благоєвградське родовище, Болгарія; Баула комплекс (Орісса, Індія); район Бу-Аззер, Марокко.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лаурит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лаурит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.