Лауріоніт

Лауріоніт (рос. лаурионит; англ. laurionite; нім. Laurionit m) — мінерал, гідроксид-хлорид свинцю ланцюжкової будови.

Лауріоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула PbCl(OH)
Nickel-Strunz 10 3.DC.05
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Лавріон[2]
Типова місцевість Лавріон[2]
 Лауріоніт у Вікісховищі
Лауріоніт

Загальний опис

Хімічна формула: PbCl(OH). Містить (%): Pb — 79,80; Cl — 13,65; OH — 6,55 (O — 3,08; H2O — 3,47). Сингонія ромбічна. Вид ромбо-дипірамідальний. Форми виділення: призматичні кристали, видовжені по (010) від товсто- до тонкотаблитчастих по (100), часто з віцинальними гранями. Зустрічається також у суцільних масах. Спайність ясна. Густина 6,24. Тв. 3,5-3,75. Безбарвний до білого. Блиск алмазний. Знайдений у свинцевих шлаках разом з церуситом, англезитом, фосґенітом, фідлеритом, паралауріонітом у родов. Лауріон, Греція, у срібно-свинцевому родов. Уїлл-Роз (Корнуелл, Англія). За назвою родов. Лауріон, R.Köchlin, 1887.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лауріоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лауріоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.