Леандро Куфре

Вихованець футбольної школи клубу «Хімнасія і Есгріма» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 131 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Хімнасія і Есгріма», був основним гравцем захисту команди.

На початку 2002 року захисник був куплений італійською «Ромою» за 5 мільйонів євро. Але він не зміг закріпитися в основі команди і зігравши лише 6 матчів в Серії А був відданий в оренду в «Сієну», де провів непоганий сезон 2003/04. По закінченні оренди аргентинець повернувся назад в столичний клуб. За два наступні сезони Леандро зіграв 61 матч в Серії А і забив 1 гол, а в 2004 році був визнаний кращим захисником чемпіонату Італії.

У 2006 році аргентинський захисник перейшов у французьке «Монако», де відразу ж посів основну роль в оборонних порядках, зігравши два з половиною сезони. У січні 2009 року аргентинець на правах оренди перейшов в «Герту». Покинути «Монако» Леандро був змушений через проблеми з паспортом: аргентинець отримав італійський паспорт сім років тому, коли виступав за «Рому». Однак згодом влада країни виявила, що при видачі йому паспорта була допущена помилка, і документ був визнаний недійсним, через що Куфре позбувався громадянства Євросоюзу, в той час як квота «Монако» на футболістів з країн, які не є членами ЄС, уже була вичерпана.[1]. У складі берлінського клубу Леандро встиг провести лише 5 матчів, оскільки в грі 29-го туру Бундесліги проти «Гоффенгайма» отримав травму хрестоподібних зв'язок і вибув до кінця сезону.[2]

Влітку 2009 року аргентинець два тижні провів у своєму колишньому клубі «Хімнасія і Есгріма», але залишив його через конфлікт з тренером Леонардо Маделоном[3]. У серпні 2009 року футболіст перейшов в загребське «Динамо»[4]. У грудні 2011 року він покинув команду в статусі вільного агента[5], вигравши за цей час два хорватських чемпіонати і один національний кубок

У той же день 7 грудня 2011 року приєднався до мексиканського «Атласа»[6], де також був основним гравцем. У червні 2014 року він перейшов у «Леонес Негрос», однак 8 червня наступного року оголосив про свій відхід з футболу щоб приділяти більше часу своїй родині.

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, вигравши з нею того року молодіжний чемпіонат Південної Америки в Чилі та молодіжний чемпіонат світу в Малайзії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. 7 червня 2006 року, перебуваючи в тренувальному таборі з командою, він одержав звістку про смерть свого батька, проте вирішив залишитись з командою[7]. ФІФА присвятила хвилину мовчання перед грою відкриття чемпіонату світу 2006 в пам'ять батьків Освальдо Санчеса і Куфре. На самому турнірі Леандро зіграв лише в одній грі проти Нідерландів (0:0), а найбільше запам'ятався тим, що отримав червону картку після закінчення чвертьфінального матчу проти збірної Німеччини, в якому сам не брав участі[8]. Тим самим, він став першим гравцем, що відзначилися на чемпіонатах світу подібним чином. За цей вчинок Леандро був оштрафований на 10,000 франків і отримав чотирьохматчеву дискваліфікацію[9].

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 4 матчі.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Крус Асуль». Згожом у 2018 році був помічником головного тренера в іншій мексиканській команді, «Сантос Лагуна», а протягом 2019–2020 років очолював тренерський штаб «Атласа».