Левитський Борис Порфирович

Бори́с Порфи́рович Леви́тський (Левицький; нар. 13 березня 1887(18870313), с. Андріївка (нині Макарівського району Київської області) — пом. 20 листопада 1937, Київ) — хоровий диригент, композитор, педагог.

Левитський Борис Порфирович
Псевдо Левицький
Народився 13 березня 1887(1887-03-13)
Андріївка (нині Макарівського району Київської області)
Помер 20 листопада 1937(1937-11-20) (50 років)
Київ
Національність українець
Діяльність хоровий диригент, композитор
Alma mater Київське музучилище
Батько отець Порфирій Федорович Левитський
У шлюбі з співачка
Діти 5 дітей

Життєпис

Народився на Київщині в родині священика. З юнацьких років працював вчителем і був диригентом селянських хорів.

Закінчив регентські курси при Херсонській музичній школі. Навчався в Київському музучилищі (клас теорії композиції Євгена Августовича Риба).

З 1907 займався музично-педагогічною діяльністю. Керував численними хорами.

Також брав участь в церковній діяльності, був учасником Всеукраїнського собору УАПЦ (Київ, 1921).

З 1933 працював з ансамблем Дніпропетровського радіокомітету, 1937 керував хором бібліотеки АН УРСР.

Репресований 1937 (20 листопада засуджений за першою категорією (протокол № 363) і розстріляний), реабілітований Верховним судом СРСР 1956 року.

Керував хорами
  • Київський робітничий (1916)
  • Бориспільський селянський (1921)
  • Студентський ІНО (від 1922, Київ)
  • Хорова капела у Вінниці (1918, був її організатором)
  • Хор музичної школи в Переяславі, для якого написав «Заповіт» на слова Т. Шевченка
  • Хорова капела «Рух» (1923, був її організатором)
  • Ансамбль Дніпропетровського радіокомітету (з 1933)
  • Хор бібліотеки АН УРСР (1937)

У репертуарі
  • «Цигани» Р. Шуманна, «Ніч» Ш. Ґуно
  • «Царева наречена» М. Римського-Корсакова
  • «Нижегородці» Е. Направника
  • «Але­ко» С. Рахманінова
  • з хорових п'єс С. Танєєва («Прометей», «Увечері»)
  • з творів М. Лисенка («Б'ють пороги», «Туман хвилями лягає», «Вічний революціонер»), К. Стеценка («Сон», «Шевченкові»), М. Леонтовича («Льодолом», «Літні тони»)
  • з творів Східної Галичини — Д. Роздольського («Сонце заходить»), Г. Топольницького («Перебендя»), С. Людкевича («Вечір в хаті»).

Твори
  • для мішаного хору — «Ще не вмерла Україна», «Військовий співаник» (початок 1920-х), три польські гімни, Літургія;
  • для дитячого хору або тріо — «Янгол» та ін.;
  • солоспіви — «Для тебе одної», «Признання».

Література
  • Для тебе одної (Ноти): Романс для тенора або сопрано / Б. П. Левитський; Слова і музика Бориса Левитського. — К.: Власність автора, (1918—1919). — Друкарня «І. І. Чоколов». — 3 с..
  • Капела Рух // Музика. 1925. № 1
  • Капела Рух // Музика — масам. К., 1928. № 7
  • Пархоменко Л. Реабілітований посмертно // Музика. 1992. № 3

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.