Левицький Володимир Софронович

Леви́цький Володи́мир Софро́нович (16 серпня 1888, с. Кричка, нині Богородчанського району Івано-Франківської області—14 лютого 1980, Нью-Йорк, США)—український політичний діяч української еміграції в США.[1]

Володимир Софронович Левицький
Народився 16 серпня 1888(1888-08-16)
село Кричка (тепер Івано-Франківська область)
Помер 14 лютого 1980(1980-02-14) (91 рік)
Нью-Йорк, США
Діяльність політичний діяч

Біографія

Народився у селі Кричка на Станиславівщині (тепер Богородчанського району Івано-Франківської області).

За освітою — юрист.

На початку Першої світової війни став членом Союзу визволення України. В 1915—1918 роках Володимир Левицький за дорученням Союзу вів організаційну та культурно-виховну роботу серед полонених українців у німецьких таборах.[2]

У 1919—1920 — директор пресової служби посольства УНР у Берліні.

У 1924 емігрував у США, став провідним членом української політичної організації (соціалістичного напряму) «Оборона України» (згодом — секретар організації), редагував часопис «Організаційні Вісті» (1936—1941).[2]

У 1933 — директор Українського павільйону на всесвітній виставці в Чикаго.[2] В 1933—1942 — віце-президент Українського Братства, з 1941 — редактор газети «Громадський Голос» в Нью-Йорку.[1]

З початку 1940-х років перейшов на радянофільські позиції.

Твори

Примітки
  1. Володимир Софронович ЛЕВИЦЬКИЙ. Українська Радянська Енциклопедія. Процитовано 17 червня 2021.
  2. Д. В. Веденєєв. Левицький Володимир Софронович. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 17 червня 2021.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.